партії

Чи варто нардепам вже боятися за свій мандат? Ми вирішили більш детально розібратися у новій ініціативі "Слуг народу". 

Екс-члени “Партії регіонів”, громадські активісти, журналісти та гендиректор 1+1, діючі нардепи та їхні помічники, а також забуті політики та чиновники.

Як "Самопоміч" буде реагувати на низьку підтримку виборців. Що політсила планує змінювати? Чи очолить список лідер партії Андрій Садовий цього разу? Із ким ведуть перемовини щодо кандидатів на мажоритарних округах?

Близько 5% від загальної кількості партій висунули своїх кандидатів на вибори президента. З цієї кількості лише третина спроможна отримати своїх представників у Верховній Раді за результатами парламентських виборів цієї осені.

Більшість нібито "нових" партій, пов'язаних з топовими кандидатами у президенти, з'явилися шляхом перейменування вже існуючих, але неактивних політичних проектів. Водночас продовжують існувати 61 політична партія, реєстрацію яких вже мали скасувати. Проблема "технічних" партій продовжує поглиблюватися і підриває довіру суспільства до політичних партій загалом.

Історія Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина" нагадує мелодраму з кримінальним присмаком. За майже 20 років його існування в партійних перипетіях було все: інтриги, підступні зради, відданість, ув`язнення, лікарні та політичні помсти.

Група "Воля народу" нараховує 19 нардепів — усі вони мажоритарники, чоловіки, частково стара кров, екс–вихідці з Партії регіонів. Від початку групу очолював покійний нардеп Ігор Єремеєв.

"Опозиційний блок" допоміг повернутись у велику політику тим, хто 2014 року врятувався з "потонулого корабля"під назвою "Партія регіонів". Нова політсила чітко вписалася в електоральну нішу ПР як виразниця інтересів жителів Півдня та Сходу України, проте цього разу мусила задовольнятися роллю критика влади.

Як Гриценко веде свою кампанію та чи має шанси на успіх з обмеженим ресурсом і без доступу до центрального телебачення?

"Громадянська позиція" – типова політична партія лідерського штибу. Її впізнаваність цілком залежить від особистості очільника – міністра оборони України за президентства Віктора Ющенка, народного депутата двох скликань Анатолія Гриценка.

За 4 роки з моменту останніх виборів більшість тез, які використовували кандидати, залишилася актуальною й досі. Особливо болісною є тема миру – війна на сході України триває понині.

Дані про фінансування партій стали доступнішими, однак їхній аналіз засвідчує, що прозорості в цьому питанні не побільшало. Партії вигадують різноманітні схеми з одержання коштів через посередників. У наймасштабніших схемах використовували сотні, а то й тисячі осіб, часто без їхнього відома.

Телевізор робить партіям рейтинги, а рейтинги конвертуються в місця під куполом Верховної Ради. У політсили “За життя” саме така стратегія. Вона працює і підходить Віктору Медведчуку та його команді, яку ще з літа 2017 року можна було помітити в структурах партії.

Понад половину всіх видатків “Радикальної партії Олега Ляшка” з початку 2016-го до червня 2018 року становлять витрати на пропаганду та брендовану продукцію.

"Наш край" — партійний бренд команди депутатів-мажоритарників і мерів, які встигли попрацювати в парламенті та на місцях, зокрема в складі Партії регіонів. Їх часто називають проектом Банкової — але в партії це, звісно, заперечують.

До початку президентської виборчої кампанії майже чотири місяці. До парламентської — близько року. Парламентські партії офіційно нарощують кількість працівників. Це видно з фінансових звітів центральних осередків партій, які дослідив рух ЧЕСНО.

Після Революції Гідності 2014 року з'явився високий попит і запит на нових політиків. Водночас стрімко підвищився рівень довіри до громадянського суспільства. Так, на арену вийшли політичні проекти, які починали своє існування як громадські організації. Серед них і "Самопоміч".

Ця партія відома багатьом українцям завдяки численним білбордам з портретом екс-бізнесмена та народного депутата Сергія Тарути. "Основа" позиціонує себе як партія "людей справи", які мають "бездоганну репутацію" і раніше "не хотіли займатися політикою".

Дарт Вейдер. Степан Чубакка. Супер Маріо. Правдамен. Ні, це не герої художніх фільмів, ігор та коміксів. В Україні ці персонажі – учасники регулярної саги під назвою "вибори".

Основними спонсорами центрального офісу "Опозиційного блоку" впродовж двох попередніх років були виключно приватні компанії. Як правило, вони нічого не знали про свої пожертви.

Напередодні Великодня канцлер Ангела Меркель освятила і роздала німецьким виборцям 3 тисячі пасхальних кексів з логотипом своєї партії. Сенатор Джон МакКейн подарував великодні брендовані яйця пенсіонерам в Арізоні.

250 тисяч гривень за півтора року зібрала партія, яка хоче потрапити в парламент. Попри це на регіональному ТБ – масові ефіри "Народного контролю". Хто і навіщо третій рік поспіль розкручує новий політичний бренд?

Спецпроект "Вибори вибори" поспілкувався зі старшим радником з питань політичних фінансів Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Магнусом Оманом про європейський досвід детінізації витрат на виборчі кампанії та роль у цьому процесі державного фінансування партій.