Чи допоможуть "Самопомочі" нові обличчя потрапити до Ради?

Олександр Саліженко
Вівторок, 4 червня 2019, 09:30

Об'єднання "Самопоміч" посіло третє місце на позачергових парламентських виборах 2014 року. Соціологи впевнені, що це вдалося завдяки новим обличчям. У списку "Самопомочі" тоді не було жодного нардепа ВРУ попередніх скликань, а сам лідер партії Андрій Садовий свідомо обійняв непрохідне 50-те місце у списку та залишився мером Львова.

До цих позачергових парламентських виборів партія готується зі схожими тактичними кроками: чинні нардепи проходять внутрішньопартійне рейтингування, у регіонах проходять праймеріз із відбору представників обласних осередків, ще одну частину списку сформують із експертів та активістів. У партії обіцяють, що 80% списку сформують нові обличчя.

Наразі "Самопоміч" – одна з небагатьох партій, яка має відкритий процес формування виборчого списку. Але чи зможуть ці кроки змінити соціологію партії, яка наразі демонструє падіння рейтингу "Сапомомочі" до рівня 1,1%?

Саме низька підтримка на президентських перегонах змусила лідера "Самопомочі" Андрія Садового знятись на користь Анатолія Гриценка.

Рух ЧЕСНО дізнався, як "Самопоміч" буде реагувати на низьку підтримку виборців. Що політсила планує змінювати? Чи очолить список лідер партії Андрій Садовий цього разу? Із ким ведуть перемовини щодо кандидатів на мажоритарних округах? Чому партія, яка виступає за відкриті списки, підтримала законопроекти президента Володимира Зеленського, які передбачали закриті партійні списки та скасування мажоритарки?

Повторити результат

У 2014 році партія Об'єднання "Самопоміч" набрала майже 11% (за партію віддали голоси близько 1,7 мільйона виборців). У Раду потрапили 34 нардепи.

Зараз у фракцію "Самопоміч" формально входить лише 25 нардепів, з яких двоє – Тарас Пастух та Ірина Подоляк – обрані у мажоритарних округах у Тернопільській і Львівській областях відповідно.

Нещодавно п'ятеро нардепів, серед яких Вікторія Войціцька, Олександр Данченко, Іван Мірошніченко, Олена Сотник та Олександр Опанасенко, подали заяву про вихід з членів партії, вони залишатимуться у фракції до кінця скликання.

У заяві нардепи зазначали, що більшість членів фракції "Самопоміч" протягом року провели більше десятка зустрічей із керівництвом партії, у тому числі й за участі лідера, на яких піднімалися проблемні питання. Зокрема, щодо відсутності прозорих процесів прийняття рішень у партії, щодо втрати ідеологічного базису, звалювання в популізм заради утримання політичного рейтингу та відсутності чіткої стратегії для України й бажання стати дійсно всеукраїнською партією.

"На жаль, жодна із запропонованих пропозицій по врегулюванню викликів та впровадження стратегії розвитку політичної сили не була реалізована, жодні з домовленостей не виконано. На даному етапі наше бачення шляху для захисту майбутнього українців відрізняється від позиції партії, тому наші політичні шляхи розходяться, що не виключає плідної співпраці в інших форматах й нашого перебування у фракції "Самопоміч" до завершення повноважень, які нам делегували люди", – йшлось у заяві депутатів.

Перед тим з партії вийшли член політради та член проводу Єгор Соболєв, а також нардеп Семен Семенченко. Депутати також заявили, що залишаються працювати у фракції до кінця цього скликання ВРУ. Соболєв зазначив, що буде створювати нову політсилу, "яку запропоную творити на принципах відкритості, дієвості і доброчесності".

 
Нардеп Єгор Соболєв створив свою партію

Більше про те, як і чому із фракції "Самопоміч" виходили депутати, читайте в матеріалі: "Партія "здорового глузду" і несподіванок: злети і падіння в "Самопомочі"

Віце-спікерка парламенту Оксана Сироїд у коментарі ЧЕСНО так пояснює розбіжності всередині партії і вихід з неї чинних нардепів:

"Упродовж останніх декількох тижнів із "Самопомочі" вийшло п'ятеро осіб, але впродовж останнього місяця членами партії стало 100 осіб. Люди, яких "Самопоміч" об'єднала у 2014 році – це люди з різних середовищ, і партія стала своєрідним шатлом, який вивів їх на політичну орбіту. У цих людей є різні мотиви: хтось вийшов через власні амбіції, дехто через бажання працювати у виконавчій гілці влади, а дехто через те, що не захотів проходити процедуру рейтингування. Але наголошую, що ми маємо прилив "нової крові" і наразі ми маємо близько двох тисяч членів партії. Так, цих п'ять людей – це цінні, досвідчені люди, які пройшли з нами разом, але є нові люди і також якісні".

 
Віце-спікерка парламенту Оксана Сироїд на під час рейтингування у Київському осередку

Варто нагадати, що у вересні 2018 року фракція "Самопоміч" у Київраді саморозпустилася. Це сталося після того, як із партії виключили депутатів Київради Сергія Гусовського, Олексія Руденка, Сергія Харчука та Вадима Васильчука через "завдання значної шкоди репутації політичної сили". Депутата Романа Марченка, який не є членом партії, відкликають за народною ініціативою через земельні питання в Київраді. Однак згодом фракція відновила свою роботу в Раді у складі лише двох депутатівДмитра Стрижова та Наталії Манойленко.

Наприкінці травня 2019 року з партії вийшла також частина команди "Самопомочі" Київської області, депутати Київської облради – Роман Титикало, Наталія Бігарі, Сергій Бунін та Сергій Кармазін.

 
фото зі сторінки Романа Титикала у Facebook

"Сьогодні ми, члени політичної партії "Об'єднання "Самопоміч", вирішили припинити членство в партії. Нам було приємно працювати в цій команді. У той же час, на даний момент, наші шляхи розійшлись. Ми і надалі будемо разом працювати однією командою, на благо інтересів людей!" – написав на своїй сторінці у Facebook депутат Роман Титикало.

Під час парламентської кампанії 2014 року "Самопоміч" розділила партійний список на декілька частин, до якого увійшли військові, представники бізнесу, медіа, громадського й IT-сектору. Своєю ідеологією партія визначила "впровадження в українську політику принципів християнської моралі та здорового глузду".

Строкатість списку, на додаток до свіжої крові, стала другим за важливістю критерієм для виборців.

"По-перше, партії вдалося сформувати різносторонній список, який включав активістів громадянського суспільства, молодих бізнесменів і представників батальйону "Донбас", а також був позбавлений людей, які раніше представляли державну владу", – так у 2014 році соціологи оцінювали виборчу кампанію "Самопомочі" і визнали її надзвичайно вдалою.

Соціологи зазначали, що нові обличчя у списку й акцент на позитивних змінах дозволили "Самопомочі" у 2014 році заволодіти більшістю виборців із одного електорального поля з "Громадянською позицією" Анатолія Гриценка, головною помилкою якого стала відмова від реклами на телебаченні та надмірно критичне забарвлення агітації.

Попри падіння рейтингу "Самопомочі" до рівня 1,1% на парламентські вибори 2019 року партія також іде із тактикою "нових облич", внутрішньопартійним рейтингуванням для представників із регіонів та оцінкою роботи чинних нардепів.

"На парламентські вибори ми йдемо як об'єднання, 30% резервуємо для лідерів громадських думок, експертних середовищ, а в себе всередині проводимо рейтингування. По-перше, чинних депутатів Верховної Ради, які працюють у фракції "Самопомочі". Кожна обласна організація збирається і виставляє їм оцінки за їхню роботу. І потім ми будемо бачити, хто буде мати першу позицію, хто другу, хто третю і так далі. І те саме стосується наших лідерів в областях", – пояснює лідер "Самопомочі" Андрій Садовий.

 
Лідер "Самопомочі" Андрій Садовий і учасники форуму "відкриті списки - фінал", під час якого презентували рейтинги кандидатів у народні депутати від партії серед лідерів областей

Низькі рейтинги в "Самопомочі" пов'язують з тим, що "сьогодні не йде боротьба змістів чи цінностей, а йде протистояння емоцій, а "Самопоміч" була, є і буде ціннісною партією, силою здорового глузду".

Лідер партії переконаний, що на парламентських виборах 2019 року "Самопоміч" має право просити людей про підтримку:

"Ми не міняємо назву, як це роблять інші. А чого нам ховатися, від кого? Море партій зараз перейменовуються. Мутять, крутять, лише як би це лайно загорнути в красиві обгортки. Ми йдемо такі, які ми є! Будь ласка, любіть нас, приймайте",— наголосив Андрій Садовий.

Чи вийде шатл знову на орбіту?

На парламентських виборах 2019 року загальний виборчий список "Об'єднання "Самопоміч" формуватиметься із трьох робочих списків. Перший – список чинних народних депутатів, другий – лідери партії в регіонах, третій – лідери громадських думок та експертного середовища.

Однак першу п'ятірку списку все-таки визначить політрада партії, а далі буде мікс із трьох робочих списків.

"Ми хотіли об'єднати досвід депутатів, які працювали в парламенті, і "Самопоміч" зарекомендувала себе там достойно. Ми хочемо якомога більше залучити людей, які працювали з нами п'ять років у регіонах і які стали основою нашої партійної структури. Ми хочемо дати можливість прийти новим людям так само, як "Самопоміч" це зробила у 2014 році. Список партії буде складатися з трьох частин – діючі депутати, які будуть відрейтинговані усіма членами партійної організації, друга частина – представники наших обласних організацій, які номінують одну людину на двісті тисяч виборців, третя частина списку залишається відкритою для експертів. Я також проходжу рейтингування на рівні з усіма", – каже Оксана Сироїд.

 
Процедура рейтингування у київському осередку "Самопомочі"

Виборчий список партії формуватиметься шляхом почергового включення до нього по одній особі з кожного робочого списку. Відтак, кожні три порядкові номери будуть включати представника кожного робочого списку із врахуванням принципу гендерної рівності.

Свій загальний виборчий список "Самопоміч" обіцяє виставити на публічне обговорення та передати його для перевірки антикорупційним громадським організаціям. 80% списку складатимуть нові обличчя для українського парламенту.

"Це не є так, що ми порішали. Це не так, як в інших партіях роблять – хто більше дав, той вже в списку. Усе є прозоро", – зазначає учасниця партійного рейтингування Віра Чванова.

 
Зразок бюлетеня рейтингування кандидатів у другому робочому списку "Самопомочі"

На форумі "Відкриті списки – фінал" виборники шляхом таємного голосування cформували рейтинг кандидатів у народні депутати від "Самопомочі" серед лідерів областей. Разом із рейтингом чинних народних депутатів він стане основою для фінального виборчого списку партії.

"Є усталені традиції в Україні – продаються місця, організовуються "договорняки" і все, що з цим пов'язано. Ми показали унікальний приклад в 2014 році, коли список "Самопомочі" виставили на громадське обговорення. Не всі, хто хотів до нас приєднатися, потрапили до списку і стали депутатами Верховної Ради – ми дуже чутливі до думки людей. Сьогодні ми йдемо ще далі. Поки в парламенті йдуть дебати щодо нового виборчого кодексу, "Самопоміч" не чекає завтрашнього дня. Партія вирішила, що самостійно буде впроваджувати відкриті списки при відборі наших кандидатів до парламенту", – сказав під час відкриття форуму лідер партії Андрій Садовий.

Щодо третьої частини списку, до якої мають потрапити експерти та активісти, то, за словами Садового, їх буде обирати з'їзд партії відкритим голосуванням:

"Це будуть відомі, публічні й фахові люди, які вкрай необхідні в нашому парламенті сьогодні. Так само, як це ми робили у 2014 році, коли просили людей іти в парламент, бо нормальна людина сто разів подумає, чи поміняти свій комфорт на важку й стресову роботу, яка є в парламенті, якщо ти фахівець. Красти гроші охочих є багато, але ми таких не беремо".

 

Сам Садовий має намір балотуватись: якщо буде довіра однопартійців, то він очолить список.

Пояснення: принцип відкритих списків – закладений в основу Виборчого кодексу, – це не лише публічність відбору кандидатів до списку.

Виборча реформа, окрім скасування мажоритарки, передбачає змогу виборців (а не партійців) впливати на формування людей у списку. Громадянин, голосуючи на дільниці, віддає свій голос не лише партії, а й конкретній людині у списку. Таким чином, у парламент потрапляють ті кандидати, які отримають найбільшу кількість голосів.

Оскільки Виборчий кодекс 3112-1 не було ухвалено до старту парламентської кампанії, вибори відбудуться за старою мажоритарно-пропорційною виборчою системою.

"Самопоміч" вирішила використати лише елемент "відкритих списків", проводячи внутрішньопартійні праймеріз.

 
Урни для голосування членів "Самопомочі"

"Хоч одна партія робить щось подібне? У всіх партіях виключно керівництво приймає рішення, хто яку позицію займає. Ми це віддали на відкуп тисяч людей, адже в кожному регіоні збиралися десятки й сотні людей, які приймали рішення, хто і яку позицію має займати. Сьогодні представники з усіх регіонів зібралися – це безпрецедентно для нашої країни. Я думаю, що, пройшовши цю дорогу, ми будемо більш готові до самої процедури відкритих списків, яка має бути впроваджена в нашій країні", – каже лідер партії Андрій Садовий.

Садовий переконаний, що Виборчий кодекс готовий до ухвалення в парламенті, але він буде працювати вже на наступних парламентських виборах.

Варто зазначити, що під час голосування за включення до порядку денного законопроектів про закриті списки та закупівлі під час виборчого процесу, які подав президент Володимир Зеленський під час позачергового засідання Верховної Ради, депутати фракції "Самопоміч" дали 17 голосів "за", двоє "не голосували" і шестеро були відсутні.

 
Голосування за перші законодавчі ініціативи Президента Володимира Зеленського

Лідер "Самопомочі" Андрій Садовий так пояснює це голосування депутатів своєї фракції:

"Я вважаю найбільшим злом мажоритарку, бо це є підкуп депутатів, і ці депутати стають максимально залежними від влади, тому що дає уряд гроші, уряд вимагає, щоби були ті голосування, які вигідні комусь, а не людям. Тому те, що пропонував президент Зеленський, це було 50% того, що потрібно було зробити. А що заважає нам зараз ухвалити Виборчий кодекс? Якщо би було проголосовано цей законопроект, то було би більше добра. Те, що зараз є, то буде надзвичайно складний виборчий процес".

Щодо співпраці з іншими політсилами, зокрема з політсилою Анатолія Гриценка "Громадянська позиція", то Андрій Садовий зазначає:

"Є ті місця, які можуть обійняти колеги з інших політичних сил, якщо вони будуть мати згоду на це, а також лідери професійних середовищ, громадського сектору. Але нагадую, що в нас сьогодні блоки заборонені. Я думаю, що було би дуже корисно мати порозуміння між демократичними силами стосовно одного кандидата на окрузі (одномандатному, мажоритарному окрузі, - прим. ЧЕСНО). От таку розмову ми провадимо, спілкуємось".

Партія не заборонила партійцям, які мають бажання і не перемогли у праймеріз до формування списку, балотуватись на мажоритарних округах, навіть обіцяють допомагати їм фінансово та організаційно:

"Ми підтримаємо наших депутатів, які йдуть на округи. Це дуже непросто, бо змагатись із товстосумами складно, але, маючи відкриту позицію, ми маємо шанс перемогти на округах. Усі ми разом будемо працювати на перемогу. Якщо ми будемо мати змогу, то підтримуватимемо їх і фінансово, й організаційно", – додає Андрій Садовий.

Хто з представників партії піде по мажоритарці, буде відомо після партійного з'їзду вже найближчим часом.

 
Голосування партійців "Самопомочі"

Переможцями голосування за макрорегіонами, які увійдуть у першу п'ятірку робочого списку лідерів партії в регіонах, стали: 

За підсумками голосування в обласних осередках та рішення політради, робочий список чинних народних депутатів фракції "Самопоміч" у Верховній Раді сформований наступним чином: Олег Березюк, Оксана Сироїд, Олег Лаврик, Роман Семенуха, Тетяна Острікова, Любомир Зубач, Тарас Пастух, Руслан Сидорович, Ірина Сисоєнко, Анна Романова, Ігор Діденко, Павло Костенко та Сергій Кіраль.

 
підрахунок бюлетенів

Остаточний список партії на позачергові вибори до парламенту затвердять на партійному з'їзді, який має відбутись найближчим часом.

Читайте також
Партія "здорового глузду" і несподіванок: злети і падіння в "Самопомочі"
Ми бачимо, як "Самопоміч" намагається впроваджувати нові прогресивні підходи до своєї політики й ухвалення рішень. Вона наразі одна з небагатьох політсил в Україні, яка має такий відкритий процес формування списку.

Разом із тим, партія має низку проблем, які вкрай негативно позначаються на її розвитку та підтримці громадян. Це підтверджують і соціологічні опитування.

Суттєвим мінусом партії є невміння втримати нових людей. За кількарічний період своєї активної політичної діяльності "Самопоміч" покинула низка нардепів у парламенті, частину з них виключили за голосування, яке відбулось усупереч позиції фракції.

Зокрема, за підтримку проекту щодо децентралізації з фракції виключили навіть №1 виборчого списку 2014 року Ганну Гопко.

Значних втрат партія зазнала і в регіонах, зокрема в столиці, де спершу фракція саморозпустилась, а згодом відновила свою роботу у складі лише двох депутатів.

Якщо "Самопоміч" не проаналізує своїх помилок, не зробить висновки, то повторний вихід їхнього шатлу на політичну орбіту може не відбутись.

Закінчити війну і подолати корупцію: чого чекає молодь на "Zaxidfest" від політиків?
Сергій Сівохо: У всій країні в нас жах коїться, але на Донбасі цей жах особливий
Суперсила монобільшості: на що здатні "слуги народу" у Верховній Раді?
Рада 9.0: за що проголосували українці
Усі публікації