Кожному квартиру і зарплату $1000. Чому не всім українцям варто писати закони

Дарина Рогачук, Надія Суха
П'ятниця, 20 вересня 2019, 09:30

Тема народовладдя стала однією з "фішок" передвиборчої кампанії Володимира Зеленського. Граючи на самолюбстві українців, він активно запевняв, що народ має стати вершителем української політики. Як заповів новий гарант: "Кожен з нас президент".

Простими словами, Зеленський хоче, щоб законопроекти, за якими може жити вся країна, подавали не тільки депутати чи міністри, а й звичайні громадяни. Навіть якщо для цього треба змінити Конституцію.

Законопроект Зеленського №1015 голосами 338 депутатів направлений до Конституційного суду, який винесе свій вердикт. 

Але чи дійсно законодавча ініціатива народу це хороша ідея? І чи не перетвориться маса законів від народу у беззмістовний балаган? 

Ми вирішили подивитися, як може виглядати народна ініціатива на прикладі сотень петицій, які громадяни розміщують на сайті президента. 

Народ вже керує країною

Сьогодні право законодавчої ініціативи мають президент, Верховна Рада та Кабінет Міністрів. Цілком можливо, що скоро подавати законопроекти зможе кожен громадянин – ви, ваш сусід чи водій маршрутки.  

Звучить ніби демократично, тим паче, що згідно з Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Однак, якщо відкинути красиві слогани, ідея виглядає як звичайний популізм. 

Почнемо з того, що народ, насправді, і так керує країною – через вибори. Голосуючи за президента та народних депутатів, ми обираємо політиків та політичні програми, які відображають наше бачення розвитку країни. Народні обранці від нашого імені ініціюють розгляд законопроектів, подають до них правки, пропозиції, зрештою – ухвалюють їх або відхиляють. Так працює представницька демократія. 

Українські політики, до речі, дуже плідні на законопроекти, при чому настільки, що в країні виникла проблема законодавчого спаму. Лише у попередньому скликанні парламенту було подано майже 12 тис. законопроектів, з них законами стали 699 – це катастрофічно багато.  Для порівняння, депутати Франції  в середньому подають за рік 337 законопроектів, Великої Британії – 66, Швейцарії – 6, а в Норвегії – 5.

До того ж, перші дні роботи Верховної Ради у дуеті з президентом показали – нова влада вже ігнорує думку народу. Зокрема, це стосується кейсу із призначенням Арсена Авакова міністром внутрішніх справ. На сайті президента громадяни підтримали петицію за відставку Авакова, виходили на акції протесту під Офісом президента і Верховною Радою. Попри те, слуги народу знехтували ініціативою громадян і перепризначили Авакова міністром.

Першим кроком до виявлення законодавчої ініціативи певною мірою є механізм петицій. Сьогодні кожен громадянин може направити петицію до президента, парламенту чи органів виконавчої влади. Для того, щоб її розглянули, треба зібрати певну кількість підписів - 25 000. Президент має розглянути петицію і дати на неї відповідь. 

Однак, якщо ознайомитись з петиціями на самому лише президентському сайті, можна виявити, яка їх шалена кількість. Лише за президентства Володимира Зеленського люди подали понад 400 сторінок петицій. Деякі громадяни навіть реєструють по кілька пропозицій на день. І більшість із них поки що залишаються без розгляду глави держави. 

Я пораду всім даю. Петиції та люди 

Арагену Абрадару 35 років. Він, за його словами, займається саморозвитком, а ще пише петиції президенту – на економічну та соціальну тематику. В одній з них, наприклад, пропонує президенту рецепт підвищення народжуваності в Україні: "узаконити багато дружин і багато чоловіків". Ще одна його ідея також описана лаконічно: "паспорт і базовий дохід з нароодження (1-9% від ВВП України)".

Ми знайшли Арагена у Фейсбуці і попросили його розповісти – навіщо він пише петиції? Чоловік зізнався – раніше мав ентузіазм писати не тільки президенту, але згодом побачив, що це не працює: "Я пораду усім даю. Але ви ж розумієте, коли дав одну-другу хорошу пораду, а на неї не звертають увагу, то бажання зникає, натхнення нема".

Людей, які пишуть президенту в Україні, насправді, багато. На сьогоднішній день на сайті з петиціями до гаранта Конституції налічується понад 41 000 звернень. 

 

Серед інших тем, які турбують українських громадян: культура, сім’я та гендерна рівність, господарство та житлова політика, податки, аграрні питання, спорт та релігія. Не забувають українці і про подяку і вшанування героїв. Понад 70 петицій присвячені темі нагородження та присвоєння почесних звань. 

На даний момент необхідну кількість у 25000 підписів зібрали лише 56 петицій з 41448. Але наших громадян це не зупиняє, і вони продовжують штурмувати Офіс Президента інноваціями, пропозиціями та зауваженнями. 

Гімн – змінити, прапор – перевернути 

Всі біди України через неправильне розташування кольорів на прапорі та депресивні слова гімну – вважає частина наших громадян. Саме тому активно звертається до Володимира Зеленського з проханням змінити державні символи. 

"28 років українці співають "Ще не вмерла …, та душу й тіло ми положим…" Всесвіт нас чує і дає те, що просимо. Україна ще не вмерла, а патріоти гинуть. Треба міняти слова на позитив і процвітання всієї України", – вважає автор петиції "Заміна діючого Гімна на "Гімн дітей України" Михайло Стрельников і пропонує свій варіант головної пісні країни. 

Ось перші два рядки: "Процвітає Україна, і слава, і воля. Вже нам, браття Українці, усміхнулась доля..."

Схожий варіант пропонуються й у петиції "Державний Гімн України. Зміна (оновлення) слів" Євгена Рум’янцева. Його варіант від попереднього відрізняється тим, що слово "Процвітає" замінюється на "Відродилась", і "вже" на "і". 

"Возсіяла в Україні омріяна воля. Вже нам, браття-українці, Усміхнулась доля", – таким початок нового гімну України бачить Вікторія Горячка

Є і такі громадяни, які пропонують кардинально поміняти слова і музику гімну. Наприклад Святослав Нікітенко надіслав президенту цілих 15 варіантів державної пісні. 

Гімн-гімном, а прапор України має бути жовто-блакитним, переконують автори кількох петицій Володимира Зеленського. Водночас деякі громадяни не можуть остаточно визначитися: "Шановний Володимире Олександровичу! Прошу, в частині, що від Вас залежить, привести у відповідність назви до форми, чи форми до назви нашого Державного Прапора! На моє переконання Він має виглядати або, як називається (жовто-блакитний), або, як виглядає (блакитно – жовтий)", звертається Михайло Демченко

"Горить сарай, гори і хата", – подумали натхненні користувачі сайту петицій і запропонували Зеленському змінити і назву держави. "Змінити назву Україна на назву Київська Русь!" та "Пропоную ввести повну назву нашої Держави: Україна-Київська Русь, скорочену: Україна", – пишуть громадяни. А Роман Максимчук і взагалі просить Зеленського додати до національних та державних символів України… термос. 

Таким чином, можемо прогнозувати, що питання державних символів вірогідно стане черговим каменем розбрату для громадян. Законодавча ініціатива народу зможе перетворити меми про перевернутий прапор в питання для політичної дискусії. 

Зменшити кількість депутатів до 25 або скасувати Раду

Відчувши ейфорію на останніх виборах і можливість впливати на долю держави, народ, очевидно, вирішив продовжувати в тому ж дусі і дати настанови президенту як змінювати країну. 

Однією з найпопулярніших ініціатив є скоротити кількість народних депутатів з 450 до 200, 100, а то і  55 та 25

Ідея народовладдя настільки сподобалась українцям, що хтось пропонує взагалі скасувати парламент та перевести засідання в режим онлайн-конференції

Хтось вважає необхідним, щоб при кожному призначенні чиновників на високі посади влада радилася з народом за допомогою мобільних опитувань та голосувань. Інші громадяни вважають,  що без всенародного обговорення та референдуму треба заборонити внесення зміни до Конституції.

Турбує людей і рівень зарплати народних депутатів. 

Наприклад, Віталій Начиньонний пропонує встановити депутатську оплату в межах 20 000 грн.: "Я вважаю, що депутат, який діє від лиця народу, не повинен мати прибутку значно перевищуючого ніж у більшості українців які платять податки. Тільки такий депутат буде думати і приймати рішення на благо народу України".  

А Валерій Клімов бажає, щоб фраза "не голосував" на табло Верховної Ради була приводом для позбавлення депутата заробітку, за винятком хвороби, відрядження чи відпустки. 

Загалом пропоновані в петиціях зміни не містять пояснень, чому та чи інша зміна матиме позитивні наслідки. І це очевидно, адже пересічні громадяни не мають досвіду та спеціальних знань, щоб оцінити державну політику.. Саме тому пропозиції подані в форматі "хотілок" є небезпечним популістичним явищем і жодним чином не є ніякою формою творення державної політики. 

Всім по квартирі та щоб не платити комуналку

Після справ державотворчих, можна подбати і про власний комфорт. Відтак, сайт петицій до президента рясніє проханнями людей щодо їхніх побутових проблем.

Наприклад, Василь Кернякевич вирішив не церемонитися і одразу перейти до діла: "Вимагаємо від Президента виконати вимоги Конституції України і забезпечити кожного громадянина житлом!". Водночас Віталій Вакуленко просить хоча б відмінити плату за утримання багатоквартирного дому та прибудинкової території для тих власників квартир, які не давали згоди бути співвласниками переліченого "добра". 

Серед петицій на сайті, вирізняється і крик душі користувача Анатолій Свірскій. Свою пропозицію він написав великими літерами: людина має право на безкоштовну електроенергію, а також не платити комунальні послуги. Аргумент такий: кожна людина присвячує все своє життя праці на людську цивілізацію і надбання кожного індивіда стає надбанням всього людства. Щоправда, погоджується з Анатолієм лише 38 підписантів. 

Є і дуже креативні прохання. Наприклад, Роман Осадчий просить скасувати черги як явище, а Павло Постоєнко  – "впровадити QR-код на тарі для боротьби з "пальонкою", тобто сурогатним алкоголем. Не обійшлося і без теми канабісу – частково легалізувати коноплю просить Віталій Барабаш, щоб "могти посадити щось вдома і не боятися поліції". 

До речі, на сайті Верховної Ради петиція з вимогою законодавчо врегулювати доступ пацієнтів до медичного канабісу набрала необхідних 25 тисяч підписів. Її навіть підтримав профільний комітет парламенту, а понад 50 депутатів з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді  відповідний законопроект. 

Питання, які впливають на баланс бюджету, є відповідальністю уряду. Українське законодавство прямо забороняє ухвалювати рішення, які впливають на видаткову частину бюджету поточного року. Не розуміючи макроекономічні процеси, громадяни будуть завалювати парламент відверто популістичними законодавчими ініціативами на кшталт "долар по 8". 

Дайте зарплату в 1000 євро!

Чи не найбільше з усіх проблем небайдужих громадян хвилює рівень заробітної плати. Як свідчить соціологія, більшість українців вірить у всемогутність президента в цьому питанні. Адже 52% українців вважають: якщо держава накаже приватному сектору підняти зарплати до тисячі доларів, так і станеться. 

Тим часом сайт із петиціями до президента прямо таки рясніє закликами підвищити населенню заробітну плату. У Пилипа Харченка більш конкретне прохання – збільшити мінімальну зарплату до 7500 гривень. "что б люди могли жить а не выживать с долгами за комуналку которую отдают пол года,чтоб люди больше не экономили на всём подряд и могли сьездить хотя бы раз в 2 года в туже турцию всей семьёй", – аргументує автор.

"Поднимите наконец заработную плату!"вимагає в президента Олена Туранова. Деякі громадяни, очевидно, підрахувавши, скільки грошей їм бракує для щастя, виступили з більш конкретними пропозиціями. 

Денис Юдін просить для українців зарплату в гривневому еквіваленті від 600 до 1200 доларів і вище. А Денис Харковенко в петиції пропонує європейську зарплатню – 1000 євро. Однак радить зробити 10-12 годинний робочий день і обмежується одним вихідним на тиждень.

Звісно ж, такого буму петицій і слід було очікувати. Адже "кінець епохи бідності" – одне з передвиборчих гасел Володимира Зеленського на президентських виборах. Утім, є маленьке "але" – підвищення заробітної плати, як і зменшення комунальних тарифів, не входить до повноважень президента. 

У разі реалізації законодавчої ініціативи народу всі такі необгрунтовані хотілки будуть дамокловим мечем висіти над міністром фінансів та Кабміном, адже ніяка особа з інстинктом самозбереження не захоче реагувати на законодавчі ініціативи, які не мають адекватного економічного підгрунтя. 

Без ЗНО та "домашки"

Чимало українців пропонують нововведення і в освітній сфері. Чи не найпопулярнішою тематикою петицій до президента є скасування зовнішнього незалежного оцінювання. Ось, наприклад, Роман Веркалець вважає, що ЗНО "підвищує навчальне навантяження, не дає можливості зосередитися на вивченні профільних дисциплін та їх практичному використанні". На думку автора, відрахування за нескладання тестів знищує професійну освіту.

Інша петиція закликає президента відмінити домашнє завдання. Аргументацію її авторки Яни Дем’янюк важко заперечити. "Прошу президента України вімінити домашнє завдання через те, що його ніхто не робить", – пише вона в поясненні до петиції. Володимир Карвацький просить президента, щоб навчання у школах починалося о 9 годині. Обурюється, що офіційно уроки починають з 8.30, а по факту вимагають бути в школі – з 8.15.

Не минуло й двох тижнів з моменту спільної прес-конференції екс-міністерок Лілії Гриневич та Уляни Супрун щодо обов’язкової вакцинації дітей, як на сайті президента антивакцинатори зареєстрували петицію. Її мета – запровадити квоту на кількість нещеплених дітей у садочках та шкільних закладах. "Група батьків, які з особистих причин не хочуть вакцинувати своїх дітей є меншиною, а саме тому жодна попередня петиція про відміну обов'язкової вакцинації чи припинення дискримінації не набрала необхідної кількості голосів", – пише автор петиції Артем Пилипчук. Однак поки що і його петиція не здобула успіху – її підтримали всього 30 людей. 

Описані пропозиції – промовисто свідчать про реальний стан речей. Середньостатистичний громадянин може судити про сферу державної політики зі свого суб'єкстивного погляду. Очевидно, що позиції антивакцинаторів чи противників ЗНО варто брати до уваги, але лише для розробки контраргументів в процесі комунікації реформ, але аж ніяк не для впровадження в життя. 

Законодавча ініціатива народу створить умови за яких парламент змушений буде на повному серйозі розглядати не лише відверті антинаукові пропозиції, але і законопроекти, реалізація яких несе загрозу громадському здоров'ю та державній безпеці.

На варті моралі. Заборонити порно, лайку та алкоголь

Не бракує в українців і натхнення узаконити свої моральні принципи. На сайті петицій чимало тих, які стоять на сторожі моральності країни, а їх автори розгорнуто доводять свою правоту. 

Здебільшого вартові моралі намагаються щось заборонити. До прикладу, Поліна Байова хоче заборонити порнографічні сайти. "Жахливо коли можна просто ввести у пошук "порно" і отримати мільйон запропонованих відео, фото, ігор, які можна переглянути без усіляких проблем", – обурюється Поліна.

Анатолій Яцько просить президента заборонити лаятися в громадських місцях, особливо дітям. В Україні, як відомо, зовсім нещодавно вже була така законодавча ініціатива від Ольги Богомолець, яка провалилася з тріском.

Не обійшлося і без заборони алкоголю. Іван Петрина пропонує ввести по всій території України сухий закон. "Прийшов час коли в країні не нормально що людина не вживає алкоголю,її вважають хворою, сектантом тощо, тому пропоную сухий закон і кримінальну відповідальність за його порушення!", – наполягає автор. 

На противагу заборонам українці пропонують і навчання. Імільян Дорошенко пропонував ввести уроки православ’я або християнства в школах. Мовляв, ця дисципліна зробить дітей хорошими і добрими, а віра в Бога – достойними людьми. "Даже оценки за уроки не ставить, просто проводить уроки проповеди с детьми, чтоб нация росла духовно", – додає автор петиції. Схоже, пан Дорошенко забув, що Україна – світська держава, і, можливо, саме тому інші громадяни петицію не підтримали.

Ну а якщо жодне виховання не подіяло – час запроваджувати санкції. Олексій Омельянович закликає президента створити єдину базу шахраїв України, щоб кожен знав ворога в обличчя. 

Історія свідчить, що спроба формувати суспільну мораль через репресивні заходи не дає жодних результатів. Яскравим прикладом була свого часу Комісія з питань моралі. Законодавча ініціатива народу створить умови, за яких радикально налаштовані групи зможуть "вкидати" маргінальні теми в порядок денний Парламенту, таким чином поляризуючи суспільно-політичну дискусію. Адже від заборони порно в інтернеті до смертної кари для гомосексуалів не так вже і далеко, насправді. 

Як бачимо, петиції стали чи не єдиним засобом для комунікації активних громадян з президентом, а також самовираженням для людей, у яких є бачення державної політики.. А тепер уявіть, які гори законопроектів виникнуть, якщо їх почне подавати сорокамільйонний народ? Хто все це буде читати і обробляти? Хто виступить фільтром? Вже не кажучи про якість цих документів, яка навряд чи буде відмінною. 

Окрім нового заспамлення Ради, законодавча ініціатива народу може стати засобом для зловживань. Адже тепер потрібні різним бізнесовим групам законопроекти можна буде лобіювати не від імені президента, Кабміну чи депутатів, а від простого народу. І для цього достатньо буде лише організувати групу ентузіастів на підконтрольному підприємстві.  

Олександра Безсмертна з морської піхоти: Воїн статі не має – ти або воюєш, захищаєш або ні
Андрій Магера: Якби не існувало депутатського імунітету, у нас не відбувся б ані Майдан 2004 року, ані Євромайдан
Заборонити не можна попередити. Як боротися з кнопкодавами та прогульниками
"Хамерман знищує віруси": Ми практично відбили собі право виступати в мереживних трусах (uncensored)
Усі публікації