Виборча реформа: що треба змінити?

Громадський рух ЧЕСНО
Четвер, 19 жовтня 2017, 13:55

У форматі "питання-відповідь" про все, що необхідно знати про нинішню виборчу систему в Україні. А головне – чому вона неефективна, і яким чином її необхідно змінити.

Вибори до Верховної Ради – це час, коли ми напряму визначаємо політику в Україні. Але чи усвідомлюємо ми їхню важливість? І чи вміємо користуватися виборами у власних інтересах?

Українці звикли скаржитися на недієву Верховну Раду. Мало хто відчуває, що народні обранці дійсно відстоюють інтереси громадян.

Але невже проблема в самих тільки депутатах?

Не варто забувати, що до влади вони приходять не самі. Своїми голосами їх заводимо у парламент саме ми – виборці.

І тут важливий момент – чи багато ми знаємо про вибори і систему, за якою політики потрапляють у Раду? Навряд. І наша необізнаність – одна з причин неякісного складу та роботи ВР.

Тому у форматі "питання-відповідь" ми розповімо все, що необхідно знати про нинішню виборчу систему в Україні. А головне – чому вона неефективна, і яким чином її необхідно змінити.

  1. Яка виборча система діє зараз в Україні?

Виборча система, за якою ми обираємо народних депутатів, – змішана. 50% Верховної Ради обирається з мажоритарних округів і ще 50% – за пропорційною системою із закритими партійними списками.

Мажоритарні округи (225 депутатів) – це коли ви голосуєте за одного кандидата з наданого переліку. Перемагає той, хто отримує більшість голосів виборців у своєму окрузі.

Пропорційна система із закритими списками (225 депутатів) – це коли ви голосуєте за партію. Якщо партія набирає понад 5% голосів виборців, вона потрапляє до парламенту. Кількість місць у парламенті визначається пропорційно до набраних голосів.

Змішану виборчу систему в Україні впровадили за часів Януковича. Саме завдяки їй депутати стали маріонетками в руках партійних лідерів, а країна прискореними кроками пішла в бік авторитаризму.

  1. Чому мажоритарна система неефективна?

Як зазначено вище, на мажоритарному окрузі перемагає той, хто одержує більшість голосів виборців. І це навіть за умови, що в сумі голосів менше 20%! Таким чином, решта 80% голосів ігноруються.

Крім того, мажоритарна складова на парламентських виборах в Україні створює широкі можливості для підкупу виборців та фальсифікації результатів. Традиційно за місяць до виборів бабусі отримують пакети з гречкою, діти – брендовані дитячі майданчики, а мешканці округу – відремонтовані під’їзди чи 100-200 гривень за голос.

Переважно мажоритарники – це власники великого чи середнього бізнесу, які мають "слабкі місця ". Вони стають основою керованості парламенту – слухняними виконавцями замовлень влади, які за "потрібні" голосування отримують гарантії недоторканності свого бізнесу.

Тому, коли мажоритарники "дориваються" до влади, проблеми виборців цікавлять їх в останню чергу.

  1. Які мінуси пропорційної системи із закритими списками?

Коли ми голосуємо за партію на виборах, ми не впливаємо на її "начинку", а саме – список кандидатів, які висуваються до Верховної Ради. Цей список – закритий. Партійні лідери формують його на власний розсуд. Наша думка як виборця про те, хто має потрапити до Верховної Ради, нікого не цікавить.

Тому часто партії набирають у список 10-15 "зірок": відомих політиків, артистів, спортсменів тощо – для реклами та бігбордів. Решту списку формують "грошові мішки".

Не секрет, що прохідні місця в закритих партійних списках продаються.

Передусім до влади потрапляють політичні гравці, які мають доступ до фінансових та адміністративних ресурсів. Та й перемогти на виборах може лише партія з мільйонним бюджетом, адже реклама коштує дуже дорого. Це нівелює конкуренцію, бо партії зі скромними фінансами не можуть зрівнятися з олігархічними проектами.

Отже, вагомим фактором на виборах стають гроші, а не ідеї чи репутація кандидата або партії.

  1. Яка позиція нинішньої влади щодо виборчої реформи?

Попрощатися зі змішаною системою виборів – такою була обіцянка Петра Порошенка як кандидата в президенти України. Ще у 2014 році він наголошував на необхідності провести виборчу реформу.

До того ж, відмова від корупційної виборчої системи прописана у коаліційній угоді нинішнього парламенту.

Але за три роки при владі жодних кроків у цьому напрямку досі не зроблено. Чому? Бо насправді змішана система влаштовує корупціонерів, які завдяки їй уже прийшли в парламент і розраховують, що вона приведе їх до влади знову.

  1. Яка виборча система найбільше підходить Україні?

У 2014 році Петро Порошенко оголосив: "Я маю абсолютно тверде переконання, який закон є оптимальний – це пропорційна система із відкритими списками".

https://www.youtube.com/watch?v=VOJw8pABCj0

До того ж, саме ця виборча система є рекомендацією наших міжнародних партнерів. Ще у 2010 році Парламентська асамблея Ради Європи у своїй резолюції рекомендувала Україні пропорційну виборчу систему, яка "ґрунтується на відкритих виборчих списках і регіональних виборчих округах".

  1. Які переваги пропорційної системи з відкритими регіональними списками?

Пропорційка з відкритими списками передбачає 27 великих регіональних округів. Партії виставлятимуть на кожному окрузі мінімум п’ятьох кандидатів. Виборець, окрім того, що голосує за партію, зможе віддати свій голос і за конкретну людину в цій партії, тим самим формуючи персональний склад парламенту.

До того ж, великий розмір округів ускладнює підкуп виборців. Одна справа "скупити" мажоритарний округ у два райони, і зовсім інша – всю область. Це потребує значно більших витрат.

Щоб потрапити до Верховної Ради, треба буде завойовувати довіру і голоси виборців. Тобто – реально працювати на округах і показувати свою ефективність. Це стимулюватиме політичну конкуренцію і зробить невигідною торгівлю місцями у виборчих списках. Адже ніхто не зможе гарантувати голоси виборців за конкретну персону.

На додачу, партії будуть зацікавлені у залученні регіональних лідерів. Це дозволить свіжим обличчям та ідеям нарешті увійти в політичний процес.

  1. Які законопроекти про виборчу реформу внесено у Верховну Раду?

Зараз на розгляді у Верховній Раді України перебувають п'ять проектів законів, які стосуються проведення виборів. Усі вони понад два роки лежать у парламенті практично без руху:

1) Проект Виборчого кодексу №3112, внесений Валерієм Писаренком;

2) Проект Виборчого кодексу №3112-1, внесений Андрієм Парубієм, Олександром Черненком та Леонідом Ємцем;

3) Проект закону "Про вибори народних депутатів України" №1068, внесений Юрієм Мірошниченком;

4) Проект закону "Про вибори народних депутатів України (за відкритими партійними списками)" №1068-1, внесений Юлією Тимошенко та іншими;

5) Проект закону "Про вибори народних депутатів України" №1068-2, внесений Віктором Чумаком, Наталією Агафоновою, Наталією Новак та іншими.

Детальніше про ці п'ять виборчих законопроектів та їх аналіз можна прочитати у матеріалі "Виборче асорті".

  1. Який законопроект про виборчу реформу є найоптимальнішим для голосування?

Коаліційна угода парламенту передбачає:

"Відмову від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради України, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів у багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками)".

Тому, відповідно до коаліційної угоди, найбільш оптимальним є проект закону "Про вибори народних депутатів України" №1068-2, який фактично є витягом з проекту Виборчого кодексу №3112-1. Цей законопроект передбачає:

– відмову від змішаної системи;

– багатомандатні округи;

– округів більше, ніж один;

– виборці зможуть голосувати за конкретних кандидатів;

– партія отримає пропорційну кількість мандатів.

Єдиною відмінністю проекту кодексу №3112-1 від законопроекту №1068-2 є зменшення прохідного бар’єру до 3%. В усьому іншому виборчі системи, запропоновані цими документами, тотожні.

  1. Як працюватиме законопроект "Про вибори народних депутатів України" №1068-2?

Парламентські вибори проводитимуться у 27 виборчих регіонах, межі яких загалом враховуватимуть межі областей.

Кожна партія висуватиме два типи списків: єдиний список кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі та списки кандидатів у відповідних виборчих регіонах, з яких формуватиметься єдиний список кандидатів.

У виборчих регіонах виборці голосуватимуть за відповідні регіональні списки, а не єдиний список кандидатів.

Голосування здійснюватиметься шляхом вписування порядкового номера списку до виборчого бюлетеня. Крім того, виборець факультативно може проголосувати також і за окремого кандидата, включеного до списку, за який він голосує (також шляхом вписування його порядкового номеру до бюлетеня).

Бюлетень, у якому не буде зазначено жодного порядкового номера списку, вважатиметься недійсним.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів отримуватимуть лише ті партії, на підтримку регіональних списків яких у загальнодержавному виборчому окрузі подано щонайменше 4% голосів виборців.

Після визначення партій, які подолали виборчий бар’єр, ЦВК визначатиме виборчу квоту – кількість голосів, необхідну для отримання одного мандата. Ця квота визначатиметься діленням кількості всіх голосів у загальнодержавному окрузі за всі регіональні списки партій, які подолали виборчий бар’єр, на конституційний склад Верховної Ради України (450).

Після цього ЦВК визначатиме кількість мандатів, які отримуватиме кожен регіональний список партії.

Для цього кількість поданих за нього голосів у виборчому регіоні ділитиметься на виборчу квоту, і отримане число округлюватиметься до цілого числа. Ці мандати отримуватимуть кандидати від партії у виборчому регіоні, які отримали на свою підтримку найбільшу кількість голосів виборців.

Нерозподілені в округах місця партії отримає список кандидатів від цієї ж партії у загальнодержавному виборчому окрузі. Місця, відведені списку кандидатів від партії у загальнодержавному окрузі, заміщуватимуться у порядку черговості, визначеної списком. При цьому кандидати, обрані у виборчих регіонах, не враховуватимуться.

  1. Чому виборчу реформу треба ухвалювати якнайшвидше?

Наступні парламентські вибори мають відбутися у 2019 році, але міняти виборчу систему потрібно вже сьогодні.

Тоді кожен учасник політичного процесу матиме достатньо часу, щоб ознайомитися з новими правилами. Люди зможуть підготуватися до виборів, осмислити нові можливості для свого впливу на політику. До того ж, буде достатньо часу, щоб виборці знайшли "свого" кандидата та партію і розібралися, як за них голосувати.

Тим паче, судячи з величезної кількості політичних бігбордів по країні, депутати вже готуються до найближчих парламентських виборів. То чому б не продовжити підготовку до виборів скасуванням виборчого закону Януковича?

  1. Як особисто Ви можете вплинути на впровадження Радою нових виборчих правил?

Кожен із нас може і повинен впливати на політиків.

Наприклад, напишіть звернення до народних депутатів, які представляють ваші округи. Вимагайте від них попрощатися з корупційною змішаною системою. Заявіть, що як виборець підтримуєте законопроект "Про вибори народних депутатів України" №1068-2 та пропорційну систему з відкритими регіональними списками.

Поширте інформацію з цієї статті серед рідних, колег та друзів. Особисто поцікавтеся в інтернеті виборчою реформою. Будьте обізнаними – і це буде вашою перевагою перед брехнею та маніпуляцією політиків.



Спецпроєкт "Вибори вибори". Наш останній матеріал
Борис Тарасюк: "До зустрічі з Путіним треба готуватись і розуміти його КДБівську свідомість"
Домовились домовлятись: варіанти закінчення війни
Народовладдя від Слуг: про що поговорити за новорічним столом
Усі публікації