"Урятувати нерядового Кернеса": хто допоміг закрити судове провадження?

Руслан Зерницький, Микита Трачук
Четвер, 29 листопада 2018, 14:05

Харківщина багата на судові справи стосовно депутатів і посадовців. Проте більшість із них не закінчуються обвинувальними вироками. А щодо деяких махінацій справи навіть не порушували. Рух ЧЕСНО проаналізував найгучніші провадження, відкриті останніми роками щодо обранців Харківщини, фігурантами яких стали нардеп Добкін, мультимільйонер Кононенко, обвинувачений у сепаратизмі Лесик, завербований ФСБ РФ Мусєєв та інші.

Наприклад, судові засідання у справі мера Харкова Геннадія Кернеса тривали понад три роки. Обвинувачували його у викраденні та катуванні активістів Євромайдану. Однак у серпні 2018-го кримінальне провадження проти очільника Харкова офіційно закрили.

Невдовзі Генеральний прокурор України Юрій Луценко натякнув, що в "порятунку нерядового Кернеса" міг брати участь один з депутатів ВРУ, якому мер Харкова "дав добро" на агітацію за себе на одному з мажоритарних округів міста перед парламентськими виборами. У листопаді 2018 року в місцевих ЗМІ почали з’являтися хвалебні новини про нардепа від "БПП" Олександра Грановського, а в місті розмістили білборди з його рекламою.

Грандіозна "кооперативна схема": Добкін, Аріх, Кононенко

15 вересня 2016 року Генпрокурор Юрій Луценко зробив гучну заяву:

"Від сьомої ранку в Харкові тривають обшуки, плануються десятки. У місто виїхали 100 співробітників ГПУ і співробітники СБУ".

Він розповів, що обшуки стосувалися кримінальної справи щодо земельних махінацій. На думку слідства, більшість із цих оборудок відбувалися в період з 2008-го до 2014 року. Фігурантами у справі тоді були чинний мер Харкова Геннадій Кернес, екс-очільник міста, а нині нардеп від "Опозиційного блоку" Михайло Добкін, а також кілька наближених до них осіб.

Співробітники прокуратури підозрювали, що посадовці незаконно привласнили 653,6 га землі загальною вартістю понад 4 млрд грн. Механізм, за яким відбувалися ці привласнення, у ЗМІ назвали "кооперативною схемою", а суть її полягала в такому:

"Створюється обслуговуючий кооператив, у назві якого є словосполучення "житлово-будівельний". Йому безкоштовно дається ділянка під будівництво як ЖБК, хоча він таким не є. Нагадаємо, що Житловий кодекс УРСР, який до цього часу діє в Україні, дозволяє житлово-будівельним кооперативам отримувати безкоштовно землю для побудови багатоквартирного житла. … Через деякий час після того, як їхній кооператив отримував землю, вони переписували його на інших осіб", – ідеться в матеріалі "Наших грошей".

7 липня 2018 року ГПУ оголосила Добкіну підозру за низкою статей Кримінального кодексу України. 11 жовтня 2018-го у прес-службі очільника ГПУ повідомили, що до суду направили обвинувальний акт проти Добкіна у кримінальному провадженні щодо розкрадання понад 75 га землі загальною вартістю близько 240 млн грн.

Фото: atn.ua
Фото: atn.ua

За даними сайту "Судова влада", нардепу та його поплічникам інкримінували такі статті ККУ: ч. 5 ст. 27 ("пособник у злочині"), ч. 4 ст. 190 ("шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою"), ч. 2 ст. 28 ("злочин за попередньою змовою"), ч. 2 ст. 364 ("зловживання службовим становищем з тяжкими наслідками"), ч. 2 ст. 15 ("закінчений замах на злочин").

Та перше ж судове засідання в цій справі, призначене на 12 листопада 2018 року, не відбулося через неявку адвокатів. Чергове засідання заплановане на 6 грудня 2018-го.

Поміж ключових фігурантів "кооперативної схеми" – один з найбагатших депутатів Харківської міськради Ігор Аріх, обраний від партії "Відродження".

 
Інфографіка руху ЧЕСНО

Його родичі та бізнес-партнери є засновниками понад 10 таких кооперативів. Наприклад, ОК "ЖБК "Еревія" отримав декілька земельних ділянок, зокрема й 3 га в районі Білгородського шосе. Серед засновників цього кооперативу був і син депутата Денис Аріх.

Сам Ігор Аріх, за інформацією активістів ГО "Харківський антикорупційний центр", веде бізнес також в анексованому Криму, про що не згадано в його декларації. Утім, наразі проти нього не відкрито жодного кримінального провадження

2016 року депутат Харківської облради з фракції "Відродження" Альберт Кононенко, який за результатами моніторингу декларацій Рухом ЧЕСНО виявився мультимільйонером, позичив приватним особам 133 млн грн у доларах та євро.

Інфографіка руху ЧЕСНО
Інфографіка руху ЧЕСНО

Під час написання матеріалу щодо декларацій депутатів облради за 2017 рік Кононенко знову потрапив до рейтингу найзаможніших депутатів. Він скаржився, що стосовно нього тривала перевірка НАЗК:

"Я їх бомбардую запитаннями, зверненнями. Кажу: "Дуже прошу вас, шановні, якщо ви закінчили перевірку, надайте мені акт. З порушеннями, з позитивом, з негативом… Якщо ви щось робили, дайте відповідь. Навіщо ви це взагалі робили, якщо немає навіть відповіді?"

Спілкуючись із представниками Руху ЧЕСНО, Кононенко запевняв, що всі його статки накопичені виключно законним шляхом.

Інфографіка руху ЧЕСНО
Інфографіка руху ЧЕСНО

При цьому офіційний дохід Кононенка 2017 року, згідно з декларацією, поданою до НАЗК, становив лише 22 тис. грн, які він отримав від благодійного фонду "Слобожанщина", співзасновником котрого є сам депутат.

"Моя зарплата мінімальна, тому що ми займаємося благодійною діяльністю. І заробляти на цьому я не бажаю. Я міг би зробити свою зарплатню значно більшою за нинішню, але краще нехай ці кошти платять тим, хто цього потребує", – розповідав він тоді.

25 вересня 2018 року стало відомо, що Кононенка повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. Одного з найбагатших депутатів облради теж підозрюють у розкраданні землі з допомогою "кооперативної схеми".

Фото: newsroom.kh.ua
Фото: newsroom.kh.ua

За інформацією обласної прокуратури, Кононенко з поплічниками ділили привласнені земельні ділянки по 0,2 га, а потім продавали їх під приватну забудову афільованим з кооперативом особам; збитки від їхніх махінацій коштували міській громаді близько 400 млн грн. Після оголошення підозри депутат одразу втік до Росії, легально перетнувши державний кордон. Швидкість, із якою він відреагував, наштовхує на думку про таємних спільників Кононенка в силових структурах.

Євромайдан чи "Антимайдан"?

2008 року почали безкоштовно отримувати землю й люди, наближені до мера Харкова Геннадія Кернеса, який на той час був секретарем міськради, а 2010-го став міським головою. Проте до сьогодні йому так і не висунуто обвинувачення в махінаціях за "кооперативною схемою", хоча він теж фігурує в розслідуваннях активістів.

Із 2014 року Кернес із Добкіним відомі як організатори мітингів "Антимайдану" в Харкові, а очільника міста разом з його охоронцями 2015 року звинуватили в катуванні активістів Євромайдану. Офіційне обвинувачення Кернеса, опубліковане на сайті ГПУ 26 березня 2015 року, має такий вигляд: "підозра у скоєнні злочинів, які передбачаються частинами 2 і 3 статті 27 ККУ та частиною 2 статті 146 ККУ ("незаконне позбавлення волі чи викрадення людини"), частиною 2 статті 127 ККУ ("катування") та частиною 2 статті 129 ККУ ("погроза вбивством")".

Фото: Кернес і Добкін на мітингу 1 березня 2014 року
Фото: Кернес і Добкін на мітингу 1 березня 2014 року

Від початку Кернес називав порушену проти нього справу "політичною фальсифікацією". Розгляд справи в Київському районному суді Полтави тривав понад три роки й неодноразово переносився через неявку то суддів, то прокурорів. А 10 серпня 2018 року кримінальне провадження офіційно припинили.

Утім, того самого дня прокуратура відкрила нове провадження відповідно до ст. 375 ККУ ("винесення суддею неправомірного рішення") – цього разу проти судді Андрія Антонова, який закрив справу Кернеса.

"А далі слідкуйте, будь ласка, за суддею. Якщо ви побачите, що він найближчим часом піде на пенсію з дембельським акордом, то не дивуйтеся, чому я буду робити все від мене залежне, щоб він поніс покарання за своє антизаконне рішення і за свій план "спасіння нерядового Кернеса", – заявив Луценко в інтерв’ю "Українській правді", опублікованому 20 серпня 2018 року.

Певно, інтерв’ю брали заздалегідь, бо 17 серпня ЗМІ повідомили, що суддя Антонов подав прохання про відставку.

Наразі справу проти Кернеса офіційно закрито, засідання суду відбуваються вже у зв’язку з підозрою в її неправомірному припиненні. Наступне судове засідання призначене на 7 грудня.

"Я точно знаю, що пан Кернес проводив переговори з народними депутатами, щоб йому допомогли закрити цю справу. Слідкуйте, будь ласка, на наступних виборах, хто з нових обранців з’явиться на харківському міському окрузі. Це буде вам відповіддю про те, хто це готував", – розповів Луценко про закриття провадження стосовно мера Харкова в інтерв’ю "Українській правді".

21 серпня 2018 року та сама "Українська правда" повідомила, що, за її даними, на наступних виборах до ВРУ в одному з округів Харкова, можливо, балотуватиметься нардеп-списочник із фракції "БПП" Олександр Грановський, який, згідно з його останньою річною декларацією, мешкає в Києві.

Місцеві ЗМІ інформували, що від початку листопада на сайті міськради й телеканалі, підконтрольному Кернесу, почали з’являтися хвалебні новини про діяльність Грановського в Харкові. А в середині листопада в місті помітили білборди з агітацією за Грановського.

Фото: Ігор Черняк, депутат Харківської міськради
Фото: Ігор Черняк, депутат Харківської міськради

 
Фото: Руслан Зерницький, аналітик ЧЕСНО

Депутата-сепаратиста ніяк не можуть ув’язнити

2015 року Андрія Лесика, голову харківського осередку "Українського вибору" Віктора Медведчука, обрали депутатом Харківської міської ради від "Відродження". На сесіях він відзначився регулярними проросійськими висловлюваннями.

Фото: pravda.com.ua
Фото: pravda.com.ua

За інформацією ЗМІ, 9 травня 2016 року Лесика бачили на святкуванні Дня перемоги із забороненою в Україні символікою – з георгіївською стрічкою, що спровокувала сутичку з проукраїнськими активістами.

17 травня 2016-го рішенням сесії міської ради Лесика позбавили статусу депутата; головним бенефіціаром цього процесу називають Кернеса.

.

Сам Лесик під час свого виступу непрямо підтвердив, що на ньому таки була георгіївська стрічка.

"Вы меня действительно хотите исключить за то, что 9 мая я шел в колонне с ветеранами? Да, я шел с ними. Я считаю, что это было правильно, если бы каждый депутат шел с ними с георгиевской лентой", – сказав Лесик із трибуни.

На його думку, у нього забрали мандат в обхід чинного законодавства, тому з вимогою скасувати рішення міськради про позбавлення його мандата він звернувся до суду. 30 березня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив скаргу Лесика.

 

Наприкінці 2017-го Лесику оголосили про підозру за ч. 2 ст. 110 ККУ ("зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України, вчинене представником влади"). 15 грудня 2017 року правоохоронці затримали його на території Луганської області та доставили до суду, де йому обрали запобіжний захід у вигляді двох місяців тримання в СІЗО без права застави.

6 березня 2018 року щодо судді Київського районного суду Харкова Дениса Невядомського, який повернув обвинувальний акт у справі екс-депутата до прокуратури та не підтримав слідство стосовно продовження строку тримання підсудного під вартою, порушили кримінальну справу за підозрою в ухваленні завідомо неправомірного рішення. Сам суддя вважає переслідування депутата-вигнанця політичною справою й запевняє, що у своїх рішеннях керувався та керується лише буквою закону.

Пізніше Лесику інкримінували і другу справу, а саме за ч. 2 ст. 342 і ч. 2 ст. 345 ККУ ("спротив працівнику правоохоронного органу під час виконання службових обов’язків та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням працівником службових обов’язків"). Ушкодив співробітника СБУ, згідно з інформацією ЗМІ, Лесик у грудні 2017 року.

25 червня 2018 року суд об’єднав обидві справи в одне провадження й наразі їх розглядає.

Обвинувачений у розтраті бюджетних коштів депутат далі заробляє на деревах

Депутата Харківської міської ради від партії "Відродження" Семена Сироту, який працює директором КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" (КП "ХРБП"), з червня 2016 року підозрюють у розтраті бюджетних коштів (ч. 5 ст. 191 ККУ), що призвело до збитків на суму близько 5 млн грн, а також у скоєнні правопорушення за ч. 2 ст. 366 ККУ ("службове підроблення"). За даними представників "Харківського антикорупційного центру", які посилаються на місцеву прокуратуру, прогульник засідань комісії Сирота ще 2014 року уклав договір на 5 млн грн із приватною компанією – постачальником спеціалізованих комунальних транспортних засобів. Гроші фірмі переказали, але транспорт КП так і не отримало. За твердженням правоохоронців, усі контракти й інші документи були фіктивними.

Фото: сity.kharkov.ua
Фото: сity.kharkov.ua

За 6 місяців справою зацікавилися співробітники прокуратури. Почалося розслідування, під час якого КП "ХРБП" закупило необхідну техніку. Утім, як виявилося, це був не новий, а вже експлуатований транспорт, який до того ж не відповідав технічним і договірним вимогам.

До речі, Сирота й раніше потрапляв у поле зору активістів "Харківського антикорупційного центру", коли очолюване ним комунальне підприємство розіграло тендер на закупівлю урн для сміття в його ж компанії за цінами, значно вищими за ринкові.

Зазначимо, що розслідування стосовно Сироти досі триває, однак і сам депутат, і комунальне підприємство, яким він керує, дотепер спокійно працюють, що підтверджують закупівлі на Prozorro.

У лютому 2018 року КП "ХРБП" отримало за знесення й оброблення дерев майже 7 млн грн. Робітники, котрі ріжуть зелені насадження, твердять, що кронують дерева. Ця процедура є досить корисною для дерев, однак на практиці те, що роблять у Харкові, за словами спеціалістів, не має стосунку до кронування, а лишень спотворює або взагалі знищує дерева.

У чому підозрюють голів РДА Харкова?

20 липня 2018 року Червонозаводський районний суд міста Харкова ухвалив рішення про поміщення очільниці Новобаварської РДА Харківської міської ради, депутатки від партії "Відродження" Тетяни Цибульник під цілодобовий домашній арешт. Слідство підозрює її в наданні неправдивої інформації під час заповнення декларації. Ідеться про коштовності вартістю понад 600 тис. грн.

Фото: comments.ua
Фото: comments.ua

Від арешту Тетяну Цибульник не врятувала навіть особиста протекція міського голови Геннадія Кернеса та депутатів міськради, які попросили суддю відпустити голову адміністрації Новобаварського району на поруки. Проте 16 жовтня 2018 року прес-служба Харківської обласної прокуратури повідомила, що арешт змінили з цілодобового на нічний. Наступне засідання в цій справі має відбутися 29 листопада 2018 року.

Не менш цікавою є історія, що трапилась із очільником Холодногірської РДА Харківської міськради, депутатом від "Відродження" Максимом Мусєєвим. Він є близьким соратником мера міста Геннадія Кернеса та взагалі відомою в Харкові людиною. Прізвище Мусєєва пов’язане з низкою скандалів: від хабарництва, лобіювання інтересів власного бізнесу і зловживання службовим становищем до наркозалежності, гомосексуалізму та зв’язків з ФСБ РФ.

Фото: newsroom.kh.ua
Фото: newsroom.kh.ua

3 жовтня 2018 року заступник голови СБУ Віктор Кононенко на брифінгу заявив, що Мусєєва 2015 року під час перебування в Криму завербувала ФСБ РФ і він навіть отримав російський паспорт.

За даними слідства, на замовлення російських кураторів Мусєєв створив фіктивну спілку ветеранів АТО, яка здійснювала в Харкові відверте рейдерство та здирництво. Крім цього, за інформацією СБУ, їм удалося зібрати деякі важливі дані (наприклад, списки бійців АТО Харківщини) та начебто передати їх до Росії. Наразі проти Мусєєва відкрито кримінальне провадження за ст. 111 ККУ ("державна зрада"), а його самого мали намір оголосити в розшук.

Затримати чиновника одразу не вдалося, оскільки він, за даними СБУ, переховувався на території Росії.

"Правоохранительные органы отрабатывают политический заказ по устранению оппонентов. Я знал о готовящихся провокациях и неоднократно говорил об этом. Реальных доказательств моей противоправной деятельности нет и быть не может", – написав Мусєєв на своїй сторінці у Facebook того самого дня.

Від 24 жовтня 2018 року Цибульник, окрім "рідного" Новобаварського, керує ще й Холодногірським районом Мусєєва за особистим дорученням Геннадія Кернеса.

Фото: зі сторінки у Facebook депутата Харківської міської ради Ігоря Черняка
Фото: зі сторінки у Facebook депутата Харківської міської ради Ігоря Черняка

Під час написання матеріалу до уваги бралися переважно гучні судові провадження проти харківських депутатів та посадовців, відкриті протягом останніх років. У багатьох справах, порушених проти представників влади Харкова, розслідування триває роками. Та це не заважає більшості обвинувачених спокійно працювати на своїх місцях і донині. Цікаво, що фігурантами майже всіх резонансних судових справ на Харківщині є представники партії "Відродження".

Автори: Руслан Зерницький, аналітик Громадського руху ЧЕСНО, ГО "ЦентрЮА"

Микита Трачук, журналіст для Руху ЧЕСНО

Чи обдурять тебе українські політики? (тест)
Хто підклав депутату хабар, доки він був у туалеті: кримінальні справи команди Труханова
Зигзаги національної політики: як працює та за що виступає "Національний корпус"
Закордонні відрядження Київради: обмін досвідом чи прогулянки за бюджетні гроші?
Усі публікації