Від Виборчої реформи до нових політичних еліт

Понеділок, 20 листопада 2017, 16:49
Сергій Гусовський
голова депутатської фракції "Об’єднання "Самопоміч" у Київській міській раді

Проект Виборчого кодексу не є досконалим. І це не магічна пігулка, яка вилікує нас від усіх хвороб. Але якщо виборча реформа відбудеться – це буде величезний крок вперед.

7 жовтня під куполом Верховної Ради було ухвалено в першому читанні проект Виборчого кодексу.

Тим самим депутати, свідомо чи несвідомо, наблизили нас до важливих змін. Адже відповідь на запитання "Що може дати Україні нове виборче законодавство?" дуже проста – в першу чергу, зміну політичних еліт.

Саме це потрібно для того, щоб нарешті відбулися зрушення, які гальмуються в країні вже майже 26 років.

Що таке Виборчий кодекс? Це документ, який об’єднує п’ять існуючих на сьогодні законів – про вибори народних депутатів, про вибори президента, про місцеві вибори, про Центральну виборчу комісію і про єдиний державний реєстр виборців.

Варто підкреслити головні передбачені зміни: перехід на пропорційну виборчу систему, 27 регіональних округів, відкриті партійні списки та зменшення прохідного бар’єру в парламент з 5 до 4 відсотків.

Говорити про недосконалість існуючої виборчої системи можна годинами. Як і про те, що теперішня ситуація повністю влаштовує політиканів, які звикли роками паразитувати на ресурсах держави.

Саме тому деякі експерти називають голосування у першому читанні за проект Виборчого кодексу "випадковим самогубством".

Цілком імовірно, що хтось помилився в розрахунках, бажаючи лише продемонструвати волю до змін, але не довести до результативного голосування, і прорахувався. Може, дійсно голоси знайшлися... Проте, факт залишається фактом: в першому читанні Виборчий кодекс підтримано!

Але які ж саме нововведення виборчого законодавства так сильно нервують існуючу політичну еліту? Передусім, це відмова від закритих списків та мажоритарної системи, за якою наразі обирається половина Верховної Ради.

Гадаю, ніхто не буде сперечатися, що синоніми "мажоритарки" – це політична корупція і торгівля голосами. Синонім закритих списків – непрозорість та вибори "кота в мішку". Загальний результат – визначальна роль грошей та відсутність реального впливу виборців на те, хто потрапляє в парламент.

Усе це призводить до цементування еліт, які зацікавленні у владі виключно як у способі заробітку. Також це блокує будь-яку можливість соціальних ліфтів та реального оновлення складу тих, хто ухвалює рішення на рівні держави.

Впевнений, ухвалення виборчого кодексу в тому форматі, який пропонується наразі, докорінно змінить цю систему. Зокрема, нові правила приведуть до розриву налагоджених схем роботи "феодальних" округів та традиції масового скуповування голосів.

"Засівати" округ стане значно важче – технологічно, фінансово, організаційно. Одна справа – заливати грошима один з 225 мажоритарних округів, а інша – один з 27 регіональних. Це укрупнення в 10 разів.

Що ж до впровадження відкритих списків, то це важливий крок до прямої демократії, адже на проходження кандидата в парламент будуть переважно впливати виборці, а не партійні лідери.

У кожному з 27 регіональних округів партії висуватимуть свої списки. Кожен, хто прийде голосувати, тепер зможе віддати свій голос і за партію, і, за бажанням, за одного з кандидатів від цієї партії.

Тобто, жодних сюрпризів щодо складу фракції від партійних лідерів вже після голосування. Це і запорука внутріпартійної конкуренції, і того, що одіозним особам потрапити в парламент стане проблематично. Все разом – можливість побачити в політиці нові обличчя.

Звісно, проект Виборчого кодексу не є досконалим. Також варто усвідомлювати, що це не магічна пігулка, яка вилікує нас від усіх хвороб. Але якщо виборча реформа відбудеться, це буде величезний крок вперед.

Насправді, це невеличке чудо, що знайшлися 226 голосів для підтримки кодексу в першому читанні. До речі, днями посли країн "Великої сімки" заявили, що вітають ухвалення Верховною Радою в першому читанні проекту Виборчого кодексу і сподіваються на його остаточний успіх.

Втім, за їхніми словами, зміни необхідно впровадити щонайменше за рік до найближчих виборів – аби встигнути просвітити не тільки членів виборчих комісій, а й громадян у цілому.

Наразі триває процес підготовки до другого читання. Переконаний, знайдеться дуже багато тих, хто буде виступати проти нових правил гри, наводячи сотні надуманих аргументів. Наша з вами задача – вміти відділяти зерна від полови та тиснути на парламент, вимагаючи ухвалення Виборчого кодексу.

Погодьтеся, ми просто не можемо собі дозволити розкіш зволікати зі змінами, яких країна чекає вже надто довго.

Досить пиляти законодавчу гілку влади
На фінансування партій у 2020 передбачено понад 1 мільярд гривень. Це нормально?
13 кроків на захист прав людини для нового парламенту
У липні низка правозахисних організацій презентувала документ із 13 кроками для нового парламенту, які мають поліпшити становище з правами людини в Україні. Об’єднані в коаліцію «Правозахисний порядок денний» (ППД) правозахисники назвали ключові виклики, з якими не впоралась колишня влада і покладають сподівання на нову. То що ж увійшло у цей документ та чи підтримали його партії?