Не-скасоване зло

Понеділок, 10 червня 2019, 11:56
Тетяна Дурнєва
виконавча директорка ГО "Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"

"Інститут прописки" в Україні скасовано. Ви, мабуть, неодноразово чули про це. Однак "скасована" прописка насправді продовжує впливати на наше життя. Зокрема,  на вибори.

Вже в липні народ обиратиме новий парламент. Вкотре єдиний законодавчий орган формуватимуть без участі декількох мільйонів громадян. Вони не зможуть проголосувати, тому що не мають зареєстрованого місця проживання чи живуть не там, де зареєстровані. Чому так? Пояснення дещо схоже на казку про Кощія Безсмертного – "під дубом скриня, в скрині - заєць, в зайці - качка, в качці - яйце, в яйці – голка…".

Отже, розберемося. Згідно з Конституцією, право голосу на виборах мають всі дієздатні громадяни України, які досягли 18 років (стаття 70). Для того, аби мати не тільки право, але й можливість ним скористатися, громадянин повинен бути включений до списку виборців на конкретній виборчій дільниці (ст.2 Закону "Про вибори народних депутатів України"). Підставою для віднесення виборця до виборчої дільниці є виборча адреса (стаття 8 Закону "Про Державний реєстр виборців"). Виборча адреса визначається за зареєстрованим місцем проживання (Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"). Все. Дійшли до "голки".

За даними Державного реєстру виборців, станом на 31 травня 2019 року близько одного мільйона виборців вибули з Реєстру. Однак тих, хто не зможе проголосувати на дочасних виборах, значно більше.

Йдеться, наприклад про громадян, які ніколи не мали зареєстрованого місця проживання. Очевидно, точної кількості ніхто не скаже. Вона зростає щороку, зокрема, за рахунок дітей з тимчасово окупованих територій, які при оформленні першого паспорта не можуть зареєструвати місце проживання (не тому, що не хочуть, а тому, що досі немає такої процедури). Досягнувши повноліття, вони не потрапляють до реєстру виборців.

Крім того – громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території. Формально вони можуть взяти участь у виборах, змінивши місце голосування без зміни виборчої адреси.  Але, відповідно до статистики голосування на президентських перегонах цього року, цей механізм не застосовується масово. Лише близько 75 тисяч виборців, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях, змінили місце голосування. За висновками представників канадської місії CANADEM зі спостереження за виборами в Україні, принаймні 50% внутрішньо переміщених осіб не знали, що вони мають право голосу на виборах Президента України. Йдеться, зокрема, про ВПО старшого віку, які можуть не мати доступу до Інтернету та соціальних медіа. Крім того, в обласних центрах не всі охочі встигли подати заяви через величезні черги до відділів ведення Державного реєстру виборців.

За статистикою позачергових парламентських виборів 2014 року, усього по країні близько 190 тисяч виборців скористались тимчасовою зміною місця голосування – крапля в морі. Після чергового звернення громадських організацій 29 травня 2019 року Центральна виборча комісія (нарешті!) спростила процедуру зміни місця голосування, скасувавши необхідність аргументувати заяву додатковими документами (довідками з роботи, квитками, договорами оренди тощо). Раніше спрощена процедура стосувалася лише внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій, тепер же таку можливість мають усі виборці. Однак, це не вирішує усіх проблем.

А їх вистачає. Одна з найбільших – голосування на "мажоритарці". Виборці, які змінили місце голосування за межами свого виборчого округу, зможуть обрати лише половину парламенту. Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 депутатів, з яких 225 обираються за списками кандидатів у депутати від політичних партій, а решта – за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах.

Виборці, що голосуватимуть за межами свого округу,  зможуть голосувати лише за кандидатів зі списків партій. Вони не зможуть обирати депутатів–"мажоритарників". В списку виборців навпроти їхніх прізвищ буде відмітка "Отримує лише бюлетень для голосування у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі".

Народні депутати не хочуть дійти до "голки" в яйці та змінити підхід до реєстрації місця проживання. Чергові вибори відбуватимуться за тим самим колом. Немає зареєстрованого місця проживання – немає виборчої адреси. Немає виборчої адреси – немає прізвища в списках виборців. Немає в списку виборців – немає можливості реалізувати право голосу. Немає голосу – немає прав. Коло замкнулось.

На фінансування партій у 2020 передбачено понад 1 мільярд гривень. Це нормально?
13 кроків на захист прав людини для нового парламенту
У липні низка правозахисних організацій презентувала документ із 13 кроками для нового парламенту, які мають поліпшити становище з правами людини в Україні. Об’єднані в коаліцію «Правозахисний порядок денний» (ППД) правозахисники назвали ключові виклики, з якими не впоралась колишня влада і покладають сподівання на нову. То що ж увійшло у цей документ та чи підтримали його партії?
Чому Грузія відмовляється від мажоритарки?