Здобули децентралізацію?! Чому майже 200 громад чекають на вибори голів

П'ятниця, 22 лютого 2019, 12:39
Ірина ФедорівІрина Федорів
головна редакторка сайту ЧЕСНО

Уряд і президент Порошенко позиціонують децентралізацію як одну з найбільш успішних реформ. У цей успіх навіть повірили представники деяких посольств. У цей же час майже 200 (!!!) громад опинилися в заручниках і чекають на призначення виборів мера. Деякі вже три роки в очікуванні. Але Верховна Рада не поспішає призначати вибори. Нема політичної волі, як повідомили нардепи, з якими поспілкувався рух ЧЕСНО.

Для порівняння, мера Гданська сусідньої Польщі вбили 13 січня. Громада Гданська обиратиме нового мера вже 3 березня. Тобто менше двох місяців і люди отримають легітимну владу. А в Луцьку мер помер понад 2 роки тому, а вибори досі не призначені.

І ось зараз, коли по всій країні запущені в роботу виборчі комісії всіх рівнів, коли можна спокійно провести вибори мерів у громадах, які опинилися в заручниках народних депутатів, чомусь про це питання мало хто говорить. При тому, що і в ці громади, які чекають на вибори, приїздять агітувати кандидати в президенти різних політичних сил, які представлені в парламенті.

 

Якщо мер з власної волі залишив свою посаду чи помер, то секретар ради інформує про це парламент, й профільний комітет має розглядати постанову про призначення виборів. Тобто для того, щоб громада отримала нового мера, треба по суті декілька місяців, як і в Польщі.

Тим часом без мерів міст деякі громади потерпають від нелегітимної влади і тітушок. Особливо це видно на Київщині, де пристолична земля доволі дорога. Так на сесії в місті Ірпені, де колишній мер - фігурант антикорупціних розслідувань Володимир Карплюк сам пішов у відставку, мешканців на сесіях, де затверджується скандальний генплан міста, атакують тітушки.

Аналогічно в місті Українка. Тут теж громаду блокують тітушки.

Мешканці Українки вже пройшлися кулуарами парламенту і зібрали підписи нардепів з вимогою до Парубія призначити вибори мера. Про це написав представник "Народного фронту" Віктор Романюк.

 

Як з’ясував рух ЧЕСНО, голосів не стає, бо немає політичної волі.

"Після звернення секретаря ради мають призначити вибори. Чому не призначається? Тут політика. Не тільки в Луцьку історія політична. У Чернівцях, наприклад, і в багатьох інших містах впливає політика, а не закони і місцеве самоврядування. Близько 180 громад, які чекають на вибори і ці питання вже пройшли комітет. Але не виносяться в зал, бо нема голосів. А голосів нема, бо така політика. Вони не мають кандидата, не можуть перемогти або мають непрохідного. Тому в парламенті за призначення виборів не дають голоси", - пояснює руху ЧЕСНО член профільного комітету з питань місцевого самоврядування Микола Федорук ("Нарфронт").

Інший член комітету Олексій Гончаренко (заступник голови фракції БПП) наголошує, що сам неодноразово піднімав це питання.

"Далі треба, очевидно, питати голову Верховної Ради, чому не виносять в зал. Логічно було б призначити разом з ІІ туром президентських виборів, але ми прийняли рішення рекомендувати ВРУ призначити на 12 травня 2019 року. Така дата обрана через можливі технічні проблеми й деякі політичні питання. Вибори мають відбутися у цих 178 громадах, включаючи Луцьк і Українку. Що стосується Ірпеня - питання ще на розгляді в комітету. На кожній погоджувальній раді ми доповідаємо, що треба включити ці важливі питання в порядок денний. Кілька разів включали, але ставили в кінець порядку денного і до них бувало так, що навіть не доходили".  

Ми поцікавилися в прес-секретаря спікера Верховної Ради України Андрія Парубія, чому виникла така ситуація, але станом на сьогодні поки відповіді не отримав. Щойно спікер парламенту роз’яснить цю ситуацію - ми готові оприлюднити відповідь.

Рух ЧЕСНО систематично досліджує проблеми в місцевому самоврядуванні і неодноразово наголошував на тому, що чинне законодавство треба змінювати, зокрема в умовах того, що Україна провадить реформу децентралізації.

Вкрай необхідно зменшити кількість депутатів в радах та давати депутатам компенсацію за їхню роботу, бо щоп’ятьроків Україна не може знайти 160 000 волонтерів, які б 5 років безоплатно працювали на громаду в її інтересах.

Варто підняти зарплатню головам населених пунктів, бо вони не можуть розпоряджатися мільйонами, а отримувати копійки.

Якщо залишати чинною норму про те, що депутати ⅔ голосів можуть відкликати мера, то тоді і рада йде на перевибори, щоб громади не були заручнками незаконних дій депутатської більшості, які потім роками доводиться оскаржувати в суді. Або зобов’язати суди протягом 3 днів розглядати позови знятих з посади мерів, щоб люди мали ту владу, яку самі обрали, а не чекали роками на рішення судів.

А нардепам слід пам’ятати, що не всі потраплять до парламенту. Ті, хто залишаться, не виключено, що підуть у 2020 році на місцеві вибори. І тоді зрозуміють, що в них була можливість відлагодити систему місцевого самоврядування, але вони нею не скористалися.

404 Not Found

404 Not Found


nginx/1.14.2
13 кроків на захист прав людини для нового парламенту
У липні низка правозахисних організацій презентувала документ із 13 кроками для нового парламенту, які мають поліпшити становище з правами людини в Україні. Об’єднані в коаліцію «Правозахисний порядок денний» (ППД) правозахисники назвали ключові виклики, з якими не впоралась колишня влада і покладають сподівання на нову. То що ж увійшло у цей документ та чи підтримали його партії?
Чому Грузія відмовляється від мажоритарки?
Не-скасоване зло