Рекорд України: навіщо 44 кандидати йдуть у президенти?

Понеділок, 18 лютого 2019, 10:41
Ірина ФедорівІрина Федорів
головна редакторка сайту ЧЕСНО

На перших виборах президента України було 6 кандидатів. Майже 30 років по тому маємо рекордну кількість – 44. Звісно, виникає питання: навіщо чи не півсотні людей подали документи до ЦВК і ладні були віддати 2,5 млн грн на заставу. Загалом від кандидатів до держбюджету надійшло 110 мільйонів гривень. Гроші повернуть лише тим двом кандидатам, які пройдуть у другий тур.

Зазвичай є два-три кандидати, котрі справді готові змагатися за те, щоб очолити державу. Це люди, які мають команду, що готова прийти до парламенту та сформувати уряд країни, тобто дві гілки влади. Сама по собі посада президента не така цікава для політиків, якщо не вибороти повноту влади.

Зараз у трійці лідерів – чинний президент Петро Порошенко, актор-комік Володимир Зеленський та Юлія Тимошенко. Вони ведуть досить активну кампанію.

Навіщо ж ідуть інші кандидати?

Не здатні об’єднатися: спроба завести до парламенту своїх

На виборах 1991 року в президенти пішов дисидент Левко Лук’яненко. Це дуже не подобалося його колезі В’ячеславу Чорноволу. Лук’яненко тоді пояснював це тим, що суспільство було не готове вибрати несовкового президента й Чорновіл не переміг би.

 

Але участь у виборах давала Лук’яненку як кандидату можливість їздити країною, агітувати за незалежність держави й потрапляти у ЗМІ. Минуло 30 років, а громадянське суспільство й далі каже про те, що українські політики не навчилися об’єднуватися. Тому після 3-4 кандидатів у президенти, які посідають чільні місця в рейтингу й ведуть запеклу боротьбу, йдуть кілька таких кандидатів, що не змогли об’єднатись і борються по суті за виборців зі схожими цінностями. Увагу ЗМІ використовують для того, аби покращити свій рейтинг і показати в результаті президентських виборів, кого ж вони можуть завести до парламенту.

Зараз такими кандидатами, які не можуть об’єднатись і змагаються за той самий електорат, є Андрій Садовий та Анатолій Гриценко.

Як показує практика, лідери політичних сил гадають, що об’єднання може відбутися перед парламентськими виборами, але восени їхня риторика може змінитись і вони можуть сказати, що об’єднаються вже в парламенті.

Вибори президента – це ще й масштабна допарламентська соціологія, яка дає змогу кожній політичній силі зрозуміти свої шанси в перемовинах. А передвиборчий тур – це можливість "нагнати" відсотки підтримки.

Громадський рух ЧЕСНО моніторив перший тиждень агітації в кількох областях. Цей моніторинг чітко показав, хто веде справжню кампанію, а яких кандидатів не помітно серед аудиторії. Якщо кандидат не може приїхати сам, він відсилає своїх VIP-агітаторів, аби максимально охопити Україну агітаційними візитами.

Так, на Київщині першого тижня агітації вже побували особисто Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Руслан Кошулинський. Гриценко та Садовий відряджали своїх VIP-агітаторів – нардепів Віктора Чумака й Олега Березюка відповідно. Примітно, що під час цих зустрічей з виборцями парламентарі прогулювали сесію Верховної Ради.

VIP-агітатором Володимира Зеленського працює "Ліга сміху", що їздить усією Україною.

Ця президентська кампанія відзначається тим, що в ній з’явилися брендовані автобуси. Такі вже помічено в Юлії Тимошенко, Андрія Садового та Олега Ляшка.

 

Дніпропетровщину, крім уже згаданих кандидатів та їхніх VIP-агітаторів, відвідали кандидат від політичної партії "Основа" Сергій Тарута та представник "Опоблоку" Олександр Вілкул.

Хто ж ті решта три десятки кандидатів, які взагалі не ведуть жодної агітаційної діяльності? Чому вони віддали за своє малоперспективне кандидування 2,5 млн грн?

Технічні кандидати: навіщо вони потрібні?

Насправді агітаційна кампанія в Україні розпочалася задовго до її офіційного старту. Білборди кандидатів висіли впродовж усього минулого року. Часто головні претенденти на місце гаранта Конституції не можуть собі дозволити публічно "мінусувати", тобто занижувати рейтинг опонента. Цю роботу може виконати технічний кандидат.

Після білбордів Тимошенко про те, що вона знизить тарифи на газ удвічі, одразу з’явилися білборди Сергія Капліна із заявою, що він зробить ціну на газ нижчою аж у чотири рази.

 

І тепер популістська теза Тимошенко здається ще більш популістською.

Сам Каплін твердить, що йому погрожували соратники Тимошенко й натякали, що не слід розміщувати такі білборди.

 

Політик навіть на рідній Полтавщині, де його обрали нардепом, не веде інтенсивної роботи з виборцями. За тиждень агітації, який уже минув, Громадський рух ЧЕСНО зафіксував його присутність лише на презентації книжки.

Каплін запевняє Рух ЧЕСНО, що його тур відбудеться в березні (тобто він свідомо пропускає місяць агіткампанії), а своїми VIP-агітаторами називає бабусь:

"У мене є VIP-агітатори – це бабусі на лавочках. Вони мобілізувалися, це в нас потужна мережа. Це мій актив, їх десятки тисяч у всій країні. Це такі лідери. І вони займаються агітацією. Вони перестрівають тих, хто йде на роботу чи з роботи, і кажуть: "Ти не забула / не забув, що треба за Сергія проголосувати?"

Щодо білбордів, то Порошенку теж дісталося. Кандидат Олександр Шевченко, який є представником "УКРОПу", вирішив не відставати в агітаційних змаганнях.

 

Цікаво, що слово "порох", яке асоціюється з Порошенком, у Києві зафарбовували чорною фарбою.

 

Шевченко – ставленик олігарха Ігоря Коломойського, з яким пов’язують також лідера президентських перегонів Володимира Зеленського.

Згідно з рейтингами, оприлюдненими соціологами, на початок перегонів Шевченко перебуває десь у хвості першої десятки.

Юлія Тимошенко публічно звинуватила владу в тому, що в неї з’явився техкандидат – чинний нардеп Тимошенко Юрій Володимирович, який заявив про те, що гроші на заставу позичив.

Поки що Рух ЧЕСНО не помітив агітаційної діяльності цього кандидата.

У виборчому бюлетені прізвища кандидатів стоятимуть поруч. Юлія Тимошенко буде перед Юрієм.

 

Зауважимо, що технологія кандидатів-клонів застосовувалася в українській політиці доволі часто. Так, на окрузі нардепа Юрія Левченка висувалися кілька тезок. І разом вони відтягнули на себе понад 2% голосів.

 

Так само поряд у бюлетені міститимуться кандидати Ігор Шевченко та Олександр Шевченко. І за алфавітним принципом перший буде над другим.
Окрім цих кандидатів, є фігурант антикорупційних розслідувань Валентин Наливайченко, який у коментарі Руху ЧЕСНО задовго до початку президентської кампанії казав, що готовий поступитися, зокрема й Юлії Тимошенко.

Ще один кандидат і фігурант антикорупційних розслідувань Сергій Тарута свого часу також схвально відгукувався про Юлію Тимошенко, навіть давав поради, як їй перемогти на виборах. А голову політвиконкому тарутиної партії "Основа" Володимира Полочанінова помічали на форумі Юлії Тимошенко.

Спостерігачі та члени ТВК і ДВК: хто та як рахуватиме голоси?

В Україні поширена практика політичного заробітчанства. Під час довиборів до парламенту 2015 року Рух ЧЕСНО проаналізував, звідки бралися техкандидати, і дослідження показало, як їх групами перекидали з округу на округ.

 

Рекорд виборів в Україні – 107 кандидатів на округ. Таку кількість зафіксували на довиборах на Луганщині 2016 року.

Кожен кандидат може мати своїх спостерігачів на окрузі, а також претендує на членів ОВК, ТВК, ДВК, аби мати довірених осіб під час підрахунку голосів. Якщо є домовленості з техкандидатами, реальний кандидат може забрати їхні квоти й поставити своїх людей.

Така схема діє на всіх виборах.

Іще один імовірний техкандидат – політтехнолог Володимир Петров, який може бути пов’язаним з "БПП". Принаймні під час довиборів на Чернігівщині (205-й округ) він, як твердять ЗМІ, підтримував кандидата від "БПП" Сергія Березенка.

Кандидат у президенти зараз є підозрюваним у справі про нібито сексуальні домагання заступника начальника відділу департаменту захисту економіки Нацполіції Олександра Варченка до студентки КПІ.
Наразі Петров перебуває під домашнім арештом, тому каже, що агітує через онлайн-засоби.

 

Кандидування може допомогти підсудному політизувати ситуацію або віддати на певних умовах квоти в ТВК чи ДВК одному з кандидатів.

Кандидати-телеведучі

Особливістю цієї президентської кампанії є кандидати-телеведучі. З-поміж тих, хто балотується, це Дмитро Добродомов та Віталій Купрій.

Ці політики прагнуть або покращити власну впізнаваність до парламентських виборів, або підвищити впізнаваність своєї політсили, як-от Дмитро Добродомов – партії "Народний контроль".

Окремо варто згадати про екс-телеведучу "Прямого" Юлію Литвиненко. Як зазначають ЗМІ, вона часто критикувала кандидатів Тимошенко та Зеленського й жодним чином не зачіпала чинного президента Петра Порошенка.

Цікаво, що з-поміж 44 кандидатів у президенти є тільки четверо жінок, тобто лише 9%. Деякі виборці, на жаль, роблять свій вибір необдумано, і критерієм для голосування за певного кандидата може бути його стать. Для таких виборців поле теж розмивають техкандидатами.

У президенти "по приколу"

Ці президентські перегони відзначилися ще одним трендом, який започаткував екс-міністр екології Ігор Шевченко. Його кампанія спрямована на привернення уваги до особи політика, а не до його управлінських рис.

Цей кандидат запам’ятався білбордами з трояндою, з допомогою якої він шукає першу леді, і тим, що "потягнув" 5 безкоштовних шапок з Давоса.

 

Нагадаємо, що Громадський рух ЧЕСНО зібрав інформацію про кандидатів у президенти до "політичної вікіпедії" Polithub, де кожен виборець має змогу не лише знайти біографію кандидата, а й перевірити його на доброчесність.