Де шукати безпеки на дорогах Чернівців?

Понеділок, 09 липня 2018, 17:42
Юлія Колісник

У день мого приїзду до буковинської столиці на одній з її вулиць вантажний кран проштрикнув пасажирський автобус, наскрізь!

На цьому, власне, можна було б і завершити розповідь про безпеку дорожнього руху в Чернівцях, якби не люди. У тій аварії вони не постраждали, але вбиті дороги, старі маршрутки, необлаштовані зупинки – це їхня буденність, марудна дорожньо-транспортна пригода міста. Чи все так приречено і хто б тому міг зарадити? Цим я діймала чернівчан у кабінетах і на вулиці, у цьому довго розбиралася, але перед тим мала дістатися готелю – це було непросто.

Аби хоч кудись втрапити у Чернівцях, треба мати або підвішений язик, або Інтернет. Бо  з традиційним способом інформування складно: немає графіків, що куди їде, часом назви зупинки не знайти, про електронні табло взагалі мовчу. Ось він, транспорт, під’їжджає – неодмінно старезний, інший тут не курсує. Дороги не ліпші.

Я їду по вулиці Головній. Мабуть, назва таки має значення, бо з усіх 43-ох маршрутів – 20 пролягають саме по цій дорозі. Проблем, хоч і тривіальних, цілий букет! Отже, працювати є з чим. "Безпека і людина не є пріоритетом у Чернівцях, і це наша головна проблема", – вловлює мою думку співрозмовниця Тетяна Лебухорська – директор ГО "Буковинська агенція регіонального розвитку" і за сумісництвом начальник відділу комп’ютерно-технічного забезпечення Чернівецької міської ради. Вона пояснює яка ситуація у місті з транспортом, раз у раз відволікаючись на трансляцію сесійного засідання, – встигає всюди.

 

Звідки ноги ростуть?

З боку влади за безпеку на дорогах відповідає департамент ЖКГ. У ньому є так званий відділ транспорту, який, зі слів Тетяни Лебухорської, не функціонує належним чином. Через це чернівецька поліція зініціювала створення комісії з питань організації транспорту та безпеки дорожнього руху. До її складу увійшли представники відділу транспорту, тролейбусного управління, асоціації перевізників, громадських організацій, поліції, а також юристи. Задум був такий: комісія вирішує всі проблеми на рівні планування, після чого департамент і комунальне підприємство "МіськШЕП" (Міське шляхово-експлуатаційне підприємство - ред.)  втілюють їх у життя, але не все так сталося…

Пані чиновниця згадує випадок, коли ЄБРР пропонував  кредит для міста на вигідних умовах для закупівлі нових тролейбусів: "На жаль, люди, які ухвалюють рішення в Чернівцях вирішили, що місту більше потрібні вживані тролейбуси з Європи, що їздять уже по 20-30 років". Знайти раціональне зерно у такому виборі складно.

Г о л о с  народу

Ольга – студентка, соціолог

Громадський транспорт дуже рідко ходить, а коли вже прибуває, то утворюється страшна тиснява. Я проводила подібне опитування, як ви зараз, то водії переважно скаржаться, а пішоходи й поготів.

 

Централізована система керування транспортом? – Ні, не чули

Як би закони не цінували людину, на практиці виходить, що пріоритетом на дорозі є автомобіль. Тож єдиний шлях розвантаження доріг – створювати умови, коли люди не хотіли б їздити на власних машинах. Це можливо, коли у місті злагоджено працює громадський транспорт, коли є якісні пішохідні зони, коли можна пройтися на роботу через парк, під’їхати на велосипеді. Але поняття якісного транспорту Чернівцям не відоме, зауважує моя співрозмовниця Тетяна Лебухорська. Тролейбуси і маршрутні таксі працюють інтуїтивно, створюючи власні правила руху і взаємодії з пасажирами. Останні ж проводять години в очікуванні без жодних орієнтирів, а потім таки їдуть, але з конфліктними водіями, з пекельним мікрокліматом у салоні й американськими гірками під колесами. Між цими проблемами зависає непевна безпека людей.

"Чернівецькі проектанти не відрізняються інноваційністю і дбають найперше про машини і парковки. Вони вважають, що ширина смуги має залишатися 3м. А що вужча смуга, то нижча швидкість транспорту, який по ній їде. Проектантові на те байдуже – це повністю відповідальність міста. Інфраструктура, яку ми будуємо – один з факторів безпеки на дорогах. Коли місто робить смуги по 3,5м, то воно не сприяє цій безпеці. Так, ми можемо ставити знаки, але всі питання зупиняються на свідомості водія", – говорить Тетяна Лебухорська.

Г о л о с  народу

Михайло – пенсіонер, журналіст

Це дуже велика проблема, дуже! Транспорт ходить рідко, вулиці перевантажені, дороги нікудишні. Центральні ще більш-менш, а на околицях – вибоїни на вибоїнах.

Пасивні заходи безпеки залишаються в ідейному пасиві

Якщо не покладатися на совість  учасників дорожнього руху, то з технічного боку є дієва захисна альтернатива. Андрій Олійник, радник міського голови на громадських засадах і громадський активіст, пояснює мені, на чому вона базується. Розповідає про доцільність бетонних конструкцій, болардів, лежачих поліцейських, які стримують несвідомого водія. Пішохідні переходи – теж проблема. Між ними має бути мінімум 300м, але на ділянці завдовжки 600м – їх шість. Це підштовхує водія порушувати. Треба регулювати переходи, ставити їх на нормативних відстанях.

"Влада не приділяє уваги пасивним заходам безпеки дорожнього руху. Там, де у нас магістралі, по дві смуги у кожному напрямку, потрібно встановити відбійники. Так, транспорт вже фізично не зможе виїхати на тротуар і спричинити жахливу аварію, як це нещодавно було у Харкові. Беремо вулицю Винниченка, яка з’єднує два спальних райони. То там за минулий рік 6 людей на смерть збили!" - резюмує Андрій Олійник.

 

Схема організації дорожнього руху

Чи не єдина конкретна ідея вирішення проблеми - схема організації дорожнього руху, про яку згадував кожен із моїх співрозмовників. Така схема є додатком до генерального плану міста, що визначає, як на кожній вулиці має бути влаштовано дорожній рух. Вона конче потрібна, але, знову ж таки, постає питання, хто її буде розробляти і які вихідні умови поставить місто. Артур Шкроб – начальник управління патрульної поліції в Чернівецькій області погоджується: "Схема організації дорожнього руху, безперечно, потрібна. Мапа міста має існувати. Чому? Приміром, коли ми почали роботу, жоден патруль не знав, законно чи ні встановлений знак, і таких прецендентів чимало, а на схемі усе це прописується".

З р а з к о в и й Івано-Франківськ

Цікаво, що всі як один, співрозмовники ставили мені у приклад Івано-Франківськ, говорячи про злагоджену систему планування цього міста. Там Urban Consulting Group робить проектування доріг за європейським прикладом. Її наймають, і вона продумує не тільки, як зробити, приміром, асфальт, а рішення в комплексі.

Як бути?

Я повертаюся додому і в нічному купе втомлено аналізую почуте за два дні. Так виходить, що кожен, скрушно хитаючи головою, апелював або до власних сподівань або до бажання щось робити у влади. І, здається, проблема приречена на застій. "У депутатського корпусу, у виконкому, у департаменту цього бажання немає", - говорить Лебуховська. "Все реально – немає натхнення. Я взяв паузу. Я в стані очікування",  - не бачить перспектив Андрій Олійник.

Начальник поліції натомість оптиміст і навіть трохи філософ: "Чи все у нашому місті так, як я хотів би – ні, але позитивна динаміка є. Я зазвичай розказую таку притчу. Ми перебуваємо в точці А  - в реальності, а є точка Б – ідеальні дороги, ідеальні автомобілі, ідеальні пасажири. Між цими точками прірва, куди ми закидуємо по камінцю. І якщо закидуватиме їх не тільки управління патрульної поліції, а і якісь інші організації  - ми цю відстань подолаємо так чи так. Але що більше ми кидатимемо цих камінців, тобто хороших ідей із втіленням їх у життя, то швидше у нас утвориться та дорога, по якій ми здолаємо цю відстань і дійдемо до точки Б".

Топ-7 критеріїв, за якими треба перевіряти кандидатів на виборах
Експерти ЧЕСНО підготували список критеріїв, за якими виборець може перевірити кандидата перед походом на виборчу дільницю.
Як голосувала Америка: репортаж із виборчої дільниці
Уранці 6 листопада в Нью-Йорку можна було побачити людей з наліпками “I Vote” (“Я проголосував”) на одязі. Для американців важливо показати, що, незалежно від того, за кого саме вони віддали голос, вони виконали свій громадянський обов’язок.
Просрали
На жаль, змушений констатувати, що українські політики просрали виборчу реформу. Просрали, в першу чергу, парламентські партії.