Рівне на порозі змін

Неділя, 01 липня 2018, 14:15
Олексій Морозов

Ефективна співпраця журналістів розслідувачів та активістів неурядового сектору потрохи змінює обличчя Рівного. Досвідчені спеціалісти щоденно передають свій досвід контролю влади, щоб виховати молоду плеяду тих, хто впливатиме на місцевий бюджет, слідкуватиме за забудовами та боротиметься проти комерційного шуму з гучномовців на вулицях міста.

Рівне. Ви спитаєте: а чому Рівне? Гарне питання, бо я не знаю, як відповісти. Ставити складні питання необхідно, бо світ потерпає від нагромадження повтореної інформації. Тому я ставлю собі питання: що ж виділяє це місто з-поміж інших? На перший погляд у місті нічого особливого немає. Але якщо так розмірковувати, то міста у світі відрізняються лише кількістю пам’яток, які нічого про місто, по суті, не розповідають. А знаєте, що розповідає? Люди.

Мене зустріла координаторка ГО "Центр UA", Ірина Стасюк, яка показала мені місто і розповіла, мабуть, про все, що турбує Рівне. Тема громадського бюджету складна по своїй суті, адже усе залежить від громадян та їх жаги до поліпшень у місті. Немає ініціативи – немає змін. Тому рівняни, з якими я зустрічався – "люди-мазохісти". Не знаю, де вони беруть сили штовхати і кусати владу, аби вона ворушилась і щось робила. Ірина постійно шукає нові можливості для поліпшення ситуації в рідному місті – для цього навчає та навчається, впроваджує проекти для громади.

У Рівному, як і в будь-якому місті, є типові проблеми, які є, по суті, симптомами однієї хвороби, яка вражає міста України. Корупція, сміття у місті, відносно занедбані спальні райони – звичайна справа. Рівне страждає від гучномовців, розставлених по місцевих зупинках, незаконних забудов та надмірної кількості сміття у річці Устя.

"Проблеми, насправді, такі ж як і у всіх інших містах, включно з  Києвом, тобто, всі проблеми пов’язані з бідністю та корупцією. Те, що цікавить саме нас – це земельно-будівельний "дерибан" та все, що схоже на незаконне будівництво. Також, нас цікавить використання коштів міського бюджету. Але нас цікавить не лише корупція, а й різні несправедливі практики, насамперед, у закладах середньої та вищої освіти. Взяти хоча б наш медичний коледж, де процвітає корупція і неуцтво. Директор цього закладу у минулому році отримував другу найбільшу зарплатню серед усіх медичних закладів України, та і заступники його отримують більше президента і прем’єр-міністра." – Володимир Торбіч, головний редактор видання "Четверта влада".

Усі ці чинники так чи інакше впливають на реформу громадського бюджету. Згідно з останніми рішеннями місцевої влади, проекти, які подаються на громадський бюджет поділяються на "великі" – ті, що не перевищують 1,25 млн. грн., а "малі" – 250 тис. грн. Для того, щоб розібратися у тому як правильно і навіщо подавати проекти, що робити та яких помилок уникати, аби проекти затвердили, разом з активістами ідемо на тренінг з питань громадського бюджету.

В місцевому INFOHUB, де проходять тренінги та прес-заходи за участі представників неурядових організацій, панує затишна атмосфера, рівняни збираються, аби показати свої проекти та обговорити з більш досвідченими колегами недоліки та проблеми при поданні. Також, у цьому самому місці відбувалося публічне обговорення проекту Положення "Про публічні консультації у м. Рівному". Олексій Коваленко, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, голова ГО "Форум розвитку громадянського суспільства" та координатор Київської громадської платформи неурядових організацій презентував основні показники Положення.

Одразу після цього тренінгу ми скочили у маршрутку, яка віднесла нас до іншого краю міста, до будинку-редакції "Четвертої влади", де я мав зустріч із головним редактором. Не дарма будівля розташована у приватному секторі, тож служить журналістам-розслідувачам рідним домом. Редакція там невелика, проте цієї малої сили вистачає.

"Робота влади залежить не лише від тиску журналістів, а й від сили громадянського суспільства, це вимірюється завзятістю жителів міста, якщо вони активні – влада починає працювати трохи більш продуктивно. Ми, по суті, виконує роль посередника, ми розповідаємо про проблему, а людям вже вирішувати: боротися чи залишити як є. В тому-то і проблема – написати матеріал, який викликав би резонанс у суспільстві та примусив до дії. Цим ми і займаємося."  – зазначає Володимир Торбіч, головний редактор видання "Четверта влада".

Якщо брати успішні кейси співдії незалежної преси та громадських організацій Рівного, то можна виділити розслідування справу Хмельницького забудовника, який викупив сім соток землі у центрі міста, а потім незаконно зайняв собі ще 70, почавши будувати там високоповерхівки. А так як парк – рекреаційна зона, то там не дозволяється будувати, тож, журналісти та активісти вирішили перевірити це питання. Виявляється, у забудовника не було жодних дозволів на будівництво, взагалі нічого. Обурені рівняни викликали поліцію, залучили урбаністів, журналістів та активістів, почали висвітлювали поетапно це розслідування. Влада не реагувала, але активність малої частини громади змушувала їх, відкривали кримінальні впровадження. В результаті, близько 300 людей вийшли на вулицю та знесли паркани довкола забудов. Зрештою, активісти через суди відібрали в забудовника право навіть на найменшу земельну ділянку. Цього літа, громада сподівається відновити цю територію, зробити там стежки, паркани, висадити дерева та кущі. Інколи активістам та журналістам не вдається зупинити забудову, але справи завершуються мільйонними штрафами для забудовників.

Редакція "Четвертої влади" пережила підпал, хоча журналісти не впевнені на який саме матеріал відреагували зловмисники. Володимир Торбіч думає, що це міг бути спосіб натякнути команді, щоб не займались розслідуваннями.

"Є ще версія помсти, у нашій міській раді депутата, який має зв’язки з кримінальним світом, колись був звинувачений у тому, що ймовірно замовляв підпали, а на згарищах будував якісь свої проекти." –  резюмує Володимир Торбіч.  

Підпал, який знищив приміщення та техніку не зупинив редакцію. Ті, хто замовив цей злочин погано знають команду, бо все спрацювало навпаки, такий виклик стимулює ще завзятіше взятися за справу. Пан Торбіч переконаний, що редакції вдалося зробити з лимона лимонад, бо з’ясувалося, що досить багато людей бажають підтримати "Четверту владу". Команді вдалося залучити близько 100 000 грн. на відбудову, які пожертвували друзі, колеги журналісти та просто мешканці міста. Зараз система безпеки в рази сильніша і буде посилюватися. Єдине, в чому цей підпал серйозно зашкодив – це пригальмувало роботу, адже значна частина часу витрачається на відновлення приміщення.

Суттєвою проблемою для Рівного є використання гучномовців для комерційних повідомлень в громадському просторі – на площах та вулицях міста. Активісти переконані, що це – звукове насильство. Власники та оператори звукових пристроїв значно підвищують гучність у вихідні дні, коли люди виходять на вулиці. Звук розповсюджується дуже сильно, тож усі люди в окрузі змушені слухати рекламу. Тут неможливо перемикнутися, я проти цього, бо відбувається проти волі. Команда "Четвертої влади" вирішила це питання розглянути як журналісти і виявила, що так заробляють на рівнянах, отримуючи 800 гривень на місяць. І не зважаючи на таку низьку офіційну прибутковість оператори гучномовців планують збільшувати їхню кількість та покриття. Очевидно, що прибутки тут значно більші ніж офіційні – підкреслюють в редакції.

На якихось два дні Рівне обплело мене своїми загребущими руками та затягнуло у вир проблем, які здавалося, мені зовсім не цікаві, але за певним збігом обставин стали моїми проблемами. Місто рухається у правильному напрямку, адже сумлінні люди не дадуть своєму місту потонути. Хтось же має його врятувати, тож передає естафетну палицю іншим місцевим супергероям.

13 кроків на захист прав людини для нового парламенту
У липні низка правозахисних організацій презентувала документ із 13 кроками для нового парламенту, які мають поліпшити становище з правами людини в Україні. Об’єднані в коаліцію «Правозахисний порядок денний» (ППД) правозахисники назвали ключові виклики, з якими не впоралась колишня влада і покладають сподівання на нову. То що ж увійшло у цей документ та чи підтримали його партії?
Чому Грузія відмовляється від мажоритарки?
Не-скасоване зло