Свіжа кров реформ. Чи вистачає спеціалістів?

Неділя, 01 липня 2018, 14:07
Федір Місурагін

Децентралізація – одна з найуспішніших реформ постмайданної України. Вона почалася у 2014 році з моменту прийняття Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади та Законів "Про співробітництво територіальних громад, "Про добровільне об’єднання територіальних громад" та змін до Бюджетного і Податкового кодексів — щодо фінансової децентралізації.

 

Цей процес дозволив сформувати відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування значний дієвий і спроможний інститут місцевого самоврядування на базовому рівні – об’єднані територіальні громади (ОТГ).

Ми спробували розібратися на прикладі міста Дніпра, чи є проект децентралізації єфективним та чи є кадри, що були обрані до ОТГ достатньо компетентними та ефективними для того, щоб задовольняти потреби та вирішувати проблеми населення, але для початку варто пояснити, як працюють об’єднані територіальні громади.

ОТГ в контексті реалізації іноваційних проектів

Однією з проблем, що з’явилася на порядку денному в активістів — це те, що об’єднані територіальні громади не беруться за впровадження глобальних ініціатив, при тому, що є грантове фінансування зі сторони різних міжнародних організацій. Однією з таких причин, на думку екс-заступника Дніпровського міського голови, нині громадського активіста Вадима Шебанова є Бюджетний кодекс України, процедура роботи якого не є підлаштованую під подібні проекти.

"Ви повинні для себе визначитися, що є здоровий глузд, ось ви приходите із класним проектом, він дійсно іноваційний — все класно, а є таке поняття, як Бюджетний кодекс і поки він у нас залишається ще у тому вигляді, у якому він був створений "злочинною владою", всі спроби щось змінити будуть розбиватися об Бюджетний кодекс. Тільки ви починаєте щось робити за процедурою, відповідно повинен бути прийнятий бюджет, потім його треба акцептувати в казначействі, потім повідомити про купівлю публічно, чекати місяць, провести торги, і у тому випадку, якщо ці торги не заблокує АПУ — вам треба ще місяць чекати для того, щоб підписати договір. Вся країна у кращому випадку підписує договори у травні, торги за якими почалися у січні. Потім тебе ставлять у рамки за періодами реалізації проекту, що є абсолютно нереальними, відповідно ти не встигаєш його впровадити у повному обсязі", - розповідає Шебанов.

 

Іншою проблемою, що в якійсь мірі випливає із першої, є часткова неефективність кадрів в органах місцевого самоврядування. Про це нам розповів координатор Центру UA Віталій Жеганський. У багатьох випадках фізично не вистачає молодих та прогресивних людей для управління об’єднаними громадами.

"Головною причиною є заробітна платня, адже для реалізації глобальних проектів, співпраці із міжнародними організаціями, потрібна свіжа кров, молоді спеціалісти із вищою освітою, але їм абсолютно не вигідно повертатися у свої районні центри, тому що всі їдуть до великих міст, адже тільки там можна знайти роботу із достойними заробітками. Відповідно там залишаються працювати люди старої системи, які звикли до абсолютно стандартних видів проектів, наприклад замінити вікна у школі, а про щось більш масштабне ніхто не думає".

Позиція представників влади

Звичайно ж, як і будь-де є виключення. Говоримо із очільником Соборного району Дніпра Артемом Тімарєвим, який запевняє нас у тому, що із початком каденції запросив на роботу до районної адміністрації багато молодих спеціалістів. І вони наразі є рушійною силою державного органу.

 

"Якщо ви пройдетеся адміністрацією — ви зрозумієте, що я тут найдоросліший у віці 36-ти років. Є звичайно окремі підрозділи, де вимагається великий досвід та навіть там ми стараємося підключати наших молодих співробітників. У нас є домовленності із рядом університетів, випускники яких можуть у нас працювати", розповідає голова РДА.

Артем Тімарєв підкреслив, що в основному завдяки молоді почалися впровадження іноваційних рішень, в тому числі змінили регламент Ради, специфіку підходів, змінили багато програм, пов’язаних із комп’ютерами, зробили спільні проекти із Інститутом реформ та інновацій і т.д.

Підбиваючи підсумки, хотілось би сказати, що якщо ми хочемо, щоб реформа запрацювала — треба вивчити усі підводні камені та прибирати їх на вищих рівнях, адже саме завдяки цьому у людей з’являється можливість змінювати своє навколишнє середовище власноруч!

Досить пиляти законодавчу гілку влади
На фінансування партій у 2020 передбачено понад 1 мільярд гривень. Це нормально?
13 кроків на захист прав людини для нового парламенту
У липні низка правозахисних організацій презентувала документ із 13 кроками для нового парламенту, які мають поліпшити становище з правами людини в Україні. Об’єднані в коаліцію «Правозахисний порядок денний» (ППД) правозахисники назвали ключові виклики, з якими не впоралась колишня влада і покладають сподівання на нову. То що ж увійшло у цей документ та чи підтримали його партії?