Виборча реформа на порядку денному?

Вівторок, 21 листопада 2017, 10:54
Юлія ШипіловаYuliya Shypilova
менеджер проекту IFES в Україні

Текст проекту Виборчого кодексу потребує суттєвого доопрацювання між першим та другим читанням. 21 листопада – останній день для внесення правок до комітету.

Через несподіване ухвалення Верховною Радою у першому читанні проекту Виборчого кодексу №3112-1, питання виборчої реформи нарешті стало топ-темою як у загальнонаціональних ЗМІ, так і в соціальних мережах.

Більше того, на необхідність проведення виборчої реформи звернули увагу навіть посли країн G7, які 15 листопада зробили спільну заяву, у якій привітали парламент України з ухваленням у першому читанні Виборчого кодексу №3112-1.

Вони також звернули увагу на те, що до другого читання ще залишається простір для прозорого, всеохоплюючого та консультативного процесу, який має забезпечити подальше зміцнення демократичного представництва.

У тому числі – через дієві санкції за порушення норм виборчого законодавства та неналежне використання державних ресурсів, з метою розширення політичної участі та представництва вразливих спільнот і меншин, зокрема жінок та внутрішньо переміщених осіб. А також для того, щоб прискорити реформу політичного фінансування.

Аналогічну позицію у своїх заявах висловили також Комітет міністрів Ради Європи та Представництво Європейського Союзу в Україні. Міжнародна фундація виборчих систем (IFES), яку я представляю, також вітає ухвалення проекту Виборчого кодексу у першому читанні та сподівається, що Верховна Рада нарешті візьме на себе відповідальність та проголосує за виборчу реформу.

Водночас, експертна спільнота зауважує, що текст проекту Виборчого кодексу потребує суттєвого доопрацювання між першим та другим читанням. Наведу лише один приклад.

Проектом Виборчого кодексу передбачається зміна виборчої системи з паралельної (мажоритарно-пропорційної), яку Україна використовує наразі, на пропорційну систему з відкритими списками.

У цілому підтримуючи ідею запровадження такої виборчої системи, варто наголосити на деталях, які можуть і не впадати в око.

Так, у механізм розподілу мандатів за результатами голосування закладено залежність представництва того чи іншого регіону від явки виборців у день голосування. Що це означатиме на практиці? Ті регіони, які традиційно є більш електорально активними, здобудуть більше місць у парламенті, ніж ті, де виборець менш активний.

Проблемою може стати і ступінь розпорошеності голосів виборців між різними партіями у такому регіоні, адже кількість мандатів, одержаних кожною партією у регіоні, встановлюватиметься шляхом ділення поданих за партію голосів (яка може бути незначною) на виборчу квоту. Це може призвести до поглиблення регіональних суперечностей у парламенті.

Цей принцип також створюватиме передумови підкупу виборців для їх мобілізації. Чи припустимо закладати подібний принцип у демократичній державі, порушуючи базові міжнародні принципи виборчого права? Очевидно, що ні.

Протягом 14 днів від ухвалення Виборчого кодексу в першому читанні народні депутати мають можливість внести свої пропозиції та поправки до комітету з питань правової політики та правосуддя. За результатом їх розгляду комітет підготує текст проекту Виборчого кодексу до другого читання.

Сьогодні, 21 листопада – останній день для внесення правок до комітету. У зв’язку з цим важливо, щоб народні обранці зосередили свою увагу на таких аспектах:

– забезпечення можливості голосування внутрішньо переміщеним особам. Відповідно до статті 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, кожен громадянин повинен мати право і можливість голосувати.

На жаль, в Україні понад 1,6 мільйона громадян фактично позбавлені можливості голосувати на парламентських (частково) та місцевих (повністю) виборах;

– гармонізувати положення про фінансування передвиборчої агітації на парламентських та місцевих виборах із законодавством у сфері регулювання політичних фінансів, яке було змінено з ухваленням закону "Про запобігання і протидію політичній корупції" від 8 жовтня 2015 року;

– обмежити (або повністю заборонити) політичну рекламу на телебаченні та радіо, що є досить типовою практикою для європейських країн.

Досить пиляти законодавчу гілку влади
На фінансування партій у 2020 передбачено понад 1 мільярд гривень. Це нормально?
13 кроків на захист прав людини для нового парламенту
У липні низка правозахисних організацій презентувала документ із 13 кроками для нового парламенту, які мають поліпшити становище з правами людини в Україні. Об’єднані в коаліцію «Правозахисний порядок денний» (ППД) правозахисники назвали ключові виклики, з якими не впоралась колишня влада і покладають сподівання на нову. То що ж увійшло у цей документ та чи підтримали його партії?