5 причин ухвалити виборчу реформу

Четвер, 05 жовтня 2017, 16:00
Микола Виговський
співорганізатор акції за Виборчу реформу
Причина № 1

Чинну виборчу систему було впроваджено у 2011 році за вказівкою та в інтересах режиму Януковича.

Тоді команді екс-президента для остаточного встановлення авторитарного режиму вкрай важливо було отримати контрольований парламент. 

У 2012 році адміністративний ресурс, а також підвищення прохідного бар’єру до 5% принесли бажаний результат – 187 місць у Раді дісталися представникам Партії регіонів.

Незважаючи на те, що виборча реформа була однією з передвиборчих обіцянок Петра Порошенка, система, що склалася, йому необхідна не менше, ніж попереднику. 

Контроль над вертикаллю обласних та районних державних адміністрацій – найпотужніший інструмент адміністративного ресурсу, що допоможе виграти більшість мажоритарних округів.

Причина № 2

Наявна система цементує політичну корупцію.

Зараз половина народних депутатів обирається на мажоритарних округах, інша половина – за закритими партійними списками

На мажоритарних округах перемогу часто здобувають за допомогою прямого чи непрямого підкупу виборців. У хід іде все – масова політична реклама, брендовані дитячі майданчики, продуктові набори або навіть просто роздача готівки.

Мажоритарники почасти є власниками великого чи середнього бізнесу, а отже мають "больові точки". Вони стають основою керованості парламенту – слухняними виконавцями замовлень влади, які отримують натомість гарантії стабільного функціонування свого бізнесу. 

Не секрет, що прохідні місця в закритих партійних списках продаються

Таким чином, у передвиборчих перегонах гроші є не менш вагомим аргументом, ніж вищезгаданий адмінресурс.

Виходом із цього замкненого кола є впровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками.

Вона суттєво обмежує як прямий підкуп виборців, так і торгівлю місцями в списку. 

Вибори відбуватимуться у 27 регіональних округах. Партії виставлятимуть на кожному окрузі мінімум п’ятьох кандидатів. Виборець, окрім того, що голосує за партію, зможе віддати свій голос і за конкретну людину в цій партії, тим самим формуючи персональний склад парламенту.

Підкуп виборців стане нерентабельним через розміри регіональних округів. Одна справа "скупити" мажоритарний округ розміром у два райони, інша – всю область. Логістичні витрати зростають удвічі.

Торгівля місцями у виборчих списках також втратить сенс – ніхто нікому не зможе гарантувати голоси виборців за конкретну персону.

Гроші перестануть бути визначальним аргументом політичного успіху, а отже – з’явиться шанс отримати політиків, для яких інтереси громадян у системі цінностей стоять над інтересами власними.

Як наслідок, корупційна гідра України залишиться без однієї зі своїх ключових голів – політичної корупції.


Причина № 3
 
Новий закон – передумова якісного оновлення політичної еліти та впровадження відповідальної політики.

Пропорційна система з відкритими регіональними списками запустить механізми внутрішньопартійної конкуренції. Це різко зменшить кількість друзів дитинства, помічників та масажистів партійних босів у списках партій. 

Партії змушені будуть залучати місцевих лідерів зі значним соціальним капіталом.

Це підвищить якість та зваженість в ухваленні політичних рішень і дасть українській політиці свіжу кров.

На жаль, старі політичні еліти продемонстрували неспроможність проводити швидкі та дієві реформи. 

Причина № 4

Цю реформу обіцяли всі і всім

Впровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками  —  важлива частина коаліційної кгоди

Верховна Рада України домовилася у першому кварталі 2015 року “відмовитися від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадити пропорційну виборчу систему виборів до Верховної Ради України, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів у багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками)”. 

Це обіцянка Президента Петра Порошенка

Президент зазначив , що має ”тверде переконання, який закон є оптимальним… це пропорційна система з відкритими списками”.

Це рекомендація міжнародних партнерів України
 
Ще у 2010 році Парламентська асамблея Ради Європи у своїй резолюції рекомендувала Україні пропорційну виборчу систему, яка “ґрунтується на відкритих виборчих списках і регіональних виборчих округах”.

Причина №5
 
Зараз останній шанс для зміни виборчої системи

За загальноприйнятою світовою практикою, змінювати виборчі правила можна не менше, ніж за рік до наступних виборів. 

Такий тривалий час потрібен для якісного впровадження реформи, розробки усієї необхідної підзаконної документації, навчання виборчих комісій та підготовки виборчої інфраструктури. 

Наступні чергові вибори до Верховної Ради відбудуться восени 2019 року. Фактично, виборча кампанія триватиме вже з початку 2019-го, тож нові правила повинні набути чинності не пізніше березня 2018 року.

Інакше і наступне скликання Верховної Ради формуватиметься за стандартами Януковича. 

У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, що передбачають описану реформу.

Це проект закону №1068-2 "Про вибори народних депутатів України (за відкритими списками)" та проект Виборчого кодексу.

На жаль, депутати втратили шанс вчасно ухвалити Виборчий кодекс, оскільки його імплементація потребує значно більше часу, ніж імплементація закону. Ідеальним періодом для його ухвалення був 2014 рік.

Зараз же необхідно невідкладно ухвалювати законопроект №1068-2 "Про вибори народних депутатів України (за відкритими списками)".

Українці неодноразово демонстрували, що прагнуть реальних змін. І якщо треба буде – продемонструють це знову. 

Політикам доведеться шукати компроміси, йти на поступки і реальні реформи, а не декоративні та декларативні зміни. Іншого виходу немає. 

404 Not Found

404 Not Found


nginx
Досить пиляти законодавчу гілку влади
На фінансування партій у 2020 передбачено понад 1 мільярд гривень. Це нормально?
13 кроків на захист прав людини для нового парламенту
У липні низка правозахисних організацій презентувала документ із 13 кроками для нового парламенту, які мають поліпшити становище з правами людини в Україні. Об’єднані в коаліцію «Правозахисний порядок денний» (ППД) правозахисники назвали ключові виклики, з якими не впоралась колишня влада і покладають сподівання на нову. То що ж увійшло у цей документ та чи підтримали його партії?