Рада 9.0: за що проголосували українці

Ігор Мошенець
Середа, 7 серпня 2019, 10:00

Останні півроку запам'ятаються як один із найбільш насичених електоральних періодів в історії України. Вибори до парламенту стали подією для значної кількості українців – 14,8 млн осіб побували на дільницях, аби проголосувати. Щоправда, це лише половина від зареєстрованих виборців і на мільйон менше, ніж кількість виборців, які дійшли на дільниці у 2014-му році,  та на 4 млн менше, ніж обирали президента.

За результатами виборів абсолютну більшість у вигляді 254 мандатів отримала партія "Слуга народу", а 323 з 424 депутатів були обрані вперше – три чверті народних депутатів у вищому законодавчому органі країни є новачками. 

Таким чином, "повне перезавантаження влади" – поняття,  яке з чогось екстраординарного стало в українській політиці циклічним та майже плановим. Однак у яких конкретно ініціативах відобразиться це оновлення на законодавчому рівні? Які ідеї стали в програмах партій найпопулярнішими в плані кількості людей, що за них проголосували? 

Голосуючи за політичну партію, виборці тим самим підписались під офіційною програмою цієї партії, яку політсила подала до ЦВК під час реєстрації на вибори. У своєму аналізі ми будемо враховувати голоси за усі партії, що набрали більше 2%, і, таким чином, отримають державне фінансування на свою діяльність. 

Таких партій одинадцять: "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя", "Батьківщина", "Європейська солідарність" та "Голос", які пройшли до парламенту, а також "Радикальна партія Олега Ляшка", "Сила і честь",  "Опозиційний блок", "Українська стратегія Гройсмана", "Партія Шарія" та "Свобода". З огляду на те, що всі пропозиції з програми "Слуги народу" автоматично є надзвичайно популярними з огляду на кількість голосів на підтримку цієї політичної сили, ми враховуватимемо лише ідеї, що підтримуються щонайменше двома партіями. 

Курс на Захід та армія

Зовнішньополітичні візії громадян України на цих виборах у порівнянні з президентськими кардинально не змінились. Партії пропонували різні варіанти курсу на ЄС – вступ, виконання угоди про асоціацію, поглиблення співпраці. Але назагал за продовження зовнішньополітичного курсу на ЄС проголосувало 10,7 млн виборців, або 73,5%. Ці люди проголосували за партії "Слуга народу", "Батьківщина", "Європейська солідарність", "Голос", "Сила і честь", "Партія Шарія" та "Свобода", які заявили про такий зовнішньополітичний вектор у своїх програмах.

 

Ці ж партії (за винятком "Партії Шарія"), а також "Українська стратегія Гройсмана", підтримують курс на НАТО – понад 10,7 млн осіб, що становить майже 73,7% виборців. Ідея позаблоковості України, у свою чергу, виявилась набагато менш популярною – виборці "Опозиційного блоку" та "Партії Шарія", що відкрито написали про це у своїх програмах, налічують 765 тис осіб, що становить лише 5,25% виборців.

У сфері оборонної політики важко виділити якісь конкретні пропозиції партій, які переважно говорять про збільшення фінансування чи покращення соціальних стандартів для військовослужбовців. Утім, однією з таких конкретніших пропозицій було запровадження професійної армії. За нього проголосували 1,31 млн людей (9%), які віддали свої голоси за "Силу і честь", "Опозиційний блок" та "Свободу".

Реформування парламенту

Політичні сили обіцяли оновлення у роботі Верховної Ради, якій не довіряють 82% громадян. Зняття недоторканності депутатів обіцяли "Слуга народу", "Сила і честь", "Опозиційний блок" та "Свобода". Їх підтримали майже 7,6 млн осіб, понад 52% виборців.

Перехід до пропорційної виборчої системи з відкритими списками, здавалось, перестав бути актуальною темою реформ після прийняття парламентом Виборчого кодексу, що передбачав відповідні зміни. Однак поки, станом на 5 серпня, проект кодексу не був ще навіть підписаний головою Верховної Ради, не кажучи вже про президента. Однак політикам все ж краще довести цю реформу до кінця, адже дану ідею підтримало майже 8,5 млн осіб (58,3%) – виборці "Слуги народу", "Опозиційної платформи" та "Свободи". 

 Економічні пропозиції

Однією з найпопулярніших ідей щодо податкової реформи на цих виборах стало введення податку на виведений капітал, який повинен замінити податок на прибуток. Цю ідею підтримали "Слуга народу", "Опозиційна платформа", "Європейська солідарність" та "Батьківщина". Сумарно цим політичним силам віддали свій голос 10,5 млн громадян, що становить близько 72,5 % від загальної кількості осіб, що прийшли на дільниці.

Періодичні скарги підприємців на тиск з боку СБУ актуалізють думки щодо позбавлення цього відомства повноважень розслідувати економічні злочини. Такий намір підтримали виборці "Слуги народу", "Європейської солідарності" та "Української стратегії Гройсмана" – 53,7%.

Попри те, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення триває з 2002 року, перехід до ринку в цій галузі не став питанням, на яке партії давали однозначну відповідь у своїх програмах. Лише декілька з них висловили подібну обіцянку – "Сила і честь" та "Українська стратегія Гройсмана". Разом з "Опозиційною платформою", що припускає перехід до ринку землі за результатами референдуму, сумарно за цю ідею проголосувало 2,8 млн людей (більше 19,2% виборців). Попри наявність обіцянки щодо запуску ринку землі у президентській програмі Володимира Зеленського та відповідних заяв з Офісу президента вже після виборів "Слуга народу" не згадала дане питання у своїй програмі взагалі.

Соціальні виплати

Обіцянки, орієнтовані на покращення доступності окремих державних послуг, завжди користуються підтримкою виборців. Саме тому вони стандартно присутні у багатьох політичних програмах. До того ж, окремі реформи почалися ще раніше. 

Наприклад, із липня цього року стартувало реформування системи спеціалізованої медичної допомоги. Впровадження в Україні загальної страхової медицини підтримали виборці "Слуги народу", "Опозиційної платформи", "Батьківщини", "Опозиційний блок", "Свобода", а це сумарно 10,1 млн осіб (69,5%). Свою підтримку ідеї переходу до накопичувальної пенсійної системи висловили "Слуга народу", "Батьківщина", "Свобода", "Українська стратегія", а разом з ними і понад 8,1 млн їхніх виборців (55,9%).

Утім, деякі ідеї траплялись у програмах все ж рідше, тому її підтримало порівняно менше громадян. Так, збільшення виплат за народження дитини своїм голосом підтримало понад 3,8 млн виборців (майже 26,4 %). Ці люди проголосували за "Опозиційну платформу", "Опозиційний блок", "Батьківщину" та "Свободу".  

 Від каруселі до конвеєра

Становлення однопартійної більшості принципово нової політичної сили в новому скликанні ВР створює безпрецедентні можливості для проведення реформ. Одначе зміною облич оновлення країни лише починається. Для того, щоб не змарнувати таку хорошу можливість, громадськість повинна максимально прискіпливо стежити за виконанням політиками своїх обіцянок. Для цього варто використовувати не лише цитати з передвиборчої риторики партійних лідерів, але й письмові зобов'язання політичних сил у вигляді їхніх програм. Лише постійна увага до виконання програм перетворить вітчизняну політику з каруселі обіцянок на конвейєр рішень.

Контр-адмірал Жибарєв: Росіяни хотіли, щоб ми відмовилися від української присяги
Закінчити війну і подолати корупцію: чого чекає молодь на "Zaxidfest" від політиків?
Сергій Сівохо: У всій країні в нас жах коїться, але на Донбасі цей жах особливий
Суперсила монобільшості: на що здатні "слуги народу" у Верховній Раді?
Усі публікації