За якими правилами українці обиратимуть парламент? Три сценарії виборів

Олександра КузіваОлександра Кузіва
Вівторок, 21 травня 2019, 08:00

Під час інавгураційної промови у Верховній раді Володимир Зеленський закликав депутатів невідкладно ухвалити Виборчий кодекс, який передбачає перехід до пропорційної системи з відкритими регіональними списками.

"Я дуже вас прошу прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний виборчий кодекс", – наголосив новообраний президент.   

"І зробіть, будь ласка, відкриті списки", – додав Зеленський.

Разом з тим, президент заявив, що розпускає Верховну Раду України.

Ми спробували отримати позиції експертів з виборчого законодавства, але оскільки офіційного указу президента ще не оприлюднено, від коментарів вони наразі утримуються. Ряд політичних експертів натомість уже заявили про неконституційність пропозиції Зеленського.

Водночас, проголошена промова новообраного президента означає, що вже за 2-3 місяці цілком імовірне проведення дострокових парламентських виборів.

Чи сумісні такі терміни з ухваленням виборчої реформи? Зараз маємо три варіанти можливого розвитку подій:

1. Позачергові парламентські вибори за чинною виборчою системою.

Збереження мажоритарної складової буде найбільш негативним сценарієм:

мажоритарна система, за якої кожен округ представляє один депутат, стала розплідником політичної корупції, зокрема підкупу виборців за бюджетні гроші

– "мажоритарка" сприятиме фрагментованості та ситуативним союзам у Раді, бо  кожен самовисуванець має власну програму і не пов’язаний партійною дисципліною

– така система містить найвищі ризики використання адміністративного ресурсу на користь партій регіональних еліт

2. Позачергові парламентські вибори з відмовою від мажоритарної складової, тобто переходом до пропорційної системи із закритими списками.

Нагадаємо, що така система працювала в Україні на виборах 2006-2007 років і була скасована за ініціативою президента Віктора Януковича. Він прагнув сконцентрувати владу в своїх руках за рахунок мажоритарної складової, яка в результаті розширила можливості для адміністративного тиску і дозволила Януковичу фактично підім’яти парламент під себе.

Пропорційна система із закритими списками є більш оптимальною вже за рахунок відмови від найбільш корумповоного елементу чинної виборчої системи – мажоритарної складової. Вона ускладнить підкуп виборців, дозволить парламентарям сформувати більш ефективну коаліцію, сприятиме розвитку політичних партій. Така система може стати перехідною ланкою до запровадження пропорційної системи з відкритими списками.

Недоліком цієї системи є можливість для лідерів партій самостійно визначати черговість кандидатів у виборчих списках своїх політичних сил.

В українських реаліях це створює умови, коли місця в списку "купуються". Тому цей варіант не може бути остаточним для України, але може стати перехідним на один виборчий цикл до того, як виборчі списки стануть відкритими.

3. Чергові парламентські вибори з переходом до пропорційної системи з відкритими регіональними списками – з ухваленням Виборчого кодексу.

Це найбільш оптимальна система, яка може спрацювати у тандемі з попереднім варіантом. Верховна Рада має всі можливості затвердити перехід на відкриті списки на найближчі чергові вибори. Така система має ще більше переваг, адже запровадження відкритих списків:

– стане ефективним запобіжником "міграції" народних депутатів між партіями, тому що виборці знатимуть наперед, від якої партії висуваються кандидати

– суттєво покращить якість регіонального представництва у парламенті, оскільки від кожного регіону партія пропонуватиме окремі команди кандидатів

– стимулюватиме ефективну роботу коаліції у співпраці з урядом, оскільки депутати-мажоритарники з індивідуальними програмами не будуть конфліктувати з позиціями фракцій

Таким чином, відкриті списки дадуть виборцям більше впливу на те, хто саме представлятиме їх у парламенті, ускладнять підкуп виборців та запустять внутрішньопартійну конкуренцію.

Слабке місце цього варіанту – до нових правил усім учасникам передвиборчого процесу потрібно підготуватися, адже така система реалізовуватиметься в Україні вперше.

"Взагалі не можна змінювати виборчі правила за півроку до виборів. Це вже саме по собі є незаконним. Але, знову-таки, якщо у нас превалює політична доцільність, то я думаю, що і цього виключати не можна. Може бути не так система виборчих списків, бо той кодекс не можна реалізувати на практиці, а, можливо, йтиметься про відмову від мажоритарки", – прокоментувала ситуацію Вікторія Сюмар, депутат від Народного Фронту.

Народний депутат Леонід Ємець не погоджується та висловлює протилежну думку: "Те, що виборчу систему не можна міняти менше, ніж за півроку до виборів, це міська легенда. Хтось десь ляпнув, посилаючись на досвід якоїсь із країн, і воно пішло поїхало. Але в нас у законодавстві жодних обмежень щодо зміни виборчого законодавства до початку самого виборчого процесу не існує".

"Тут трішки є непорозуміння. Або нас розпускають і ми пішли працювати на округи і готуватися до виборів, або працюємо далі. Якщо відкриті списки, то це треба проголосувати у другому читанні, а це 4 тисячі поправок, їх треба відпрацювати. Але я підтримую відкриті списки і особисто я голосував за відкриті списки", – зазначив Олег Недава, народний депутат від Блоку Петра Порошенка.

Однак за умов правильно організованої інформаційної кампанії належна обізнаність виборців про особливості цієї виборчої системи є цілком досяжним завданням. Особливо враховуючи, що більше 40% українців вже підтримують таку зміну (дані Фонду Демократичних Ініціатив та соціологічної групи "Рейтинг", осінь 2018 року).

Виглядає, що рішення щодо подальших виборів та за якою системою вони будуть проведені, будуть виключно політичними та залежатимуть від консенсусу всередині чинного парламенту. Або народні обранці в останні дні своєї каденції закладуть передумови для якісного розвитку партійної системи, або продовжать думати категоріями персонального рейтингу та можливості свого подальшого переобрання.

Ти з якого району? Як працюватимуть депутати в Києві
Екс-голова Держкіно Пилип Іллєнко: Зеленський пообіцяв мені фінансувати українське кіно. Сподіваюся, він виконає обіцянку
Хочеться радикальних змін: що говорили "республіканці" про новий парламент та уряд ?
100 днів Зе!Президента: чи заглядав Зеленський у свою передвиборчу програму
Усі публікації