НАТО, відкриті списки та виборні судді: за що проголосували українці?

Ігор Мошенець
Понеділок, 8 квітня 2019, 12:20

Кожен перший ранок після виборів в Україні починається з емоцій. Виборці, які ще вчора віддали свої голоси за одного з кандидатів, щиро дивуються результатам виборів по країні загалом, вдаючи, наче не бачили передвиборчих рейтингів та не спілкувались з друзями та родичами. Ці президентські вибори своїми результатами викликали цілий шквал емоцій.

Та коли емоції вщухають, настає час раціо. І тут можна переходити до перших змістовних підсумків. За що голосували українці, ставлячи галочки у бюлетенях? Які конкретні програмні ідеї стоять за кандидатами, які публічно обіцяли золоті гори? У цьому матеріалі прослідкуємо, які пропозиції найбільше підтримували громадяни України на цих виборах, базуючись на результатах виборчих перегонів  і програмах кандидатів у президенти.

Попри те, що 39% українців стверджують, що зважають на програми кандидатів, коли обирають свого, остання передвиборча гонка не точилась навколо полярних позицій – з перших топ-10 кандидатів про орієнтацію на Російську Федерацію напряму в програмах не написав ніхто.

Хоч Юрій Бойко і їздив під час кампанії до Москви на переговори з прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвом, та в сукупності разом з Олександром Вілкулом, який тривалий час був його однопартійцем, ці кандидати отримали сумарно лише 15,82% підтримки.

Це може означати також, що сумнівів у закріпленому в Конституції курсі на ЄС та НАТО у виборців стало менше і при виборі головнокомандувача та очільника дипломатії українці віддавали свої голоси за програмні положення, які у різній конфігурації ведуть Україну на захід.  

Геополітичний компас в руках виборця

Особливістю цьогорічних виборів стало те, що низка кандидатів, які публічно підтримували вступ до ЄС чи НАТО впродовж усієї кампанії, не написали про це у текстах своїх передвиборчих програм. З десятки лідерів перегонів вступ до ЄС обіцяють у своїх програмах лише Петро Порошенко та Руслан Кошулинський.  

Якщо ж враховувати  розширені версії програм кандидатів, як-от "Новий Курс" Тимошенко, та надані на наш запит уточнення штабів, то список проєвропейських кандидатів значно довший.

За вступ до ЄС виступали на цих виборах Зеленський, Порошенко, Тимошенко, Гриценко і Кошулинський. Сумарно за них проголосувало близько 68% виборців, це майже 13 млн осіб, які своїм голосом підтримали вступ до ЄС.

Зазвичай частка українців, що підтримують вступ до НАТО, є нижчою, ніж кількість прихильників євроінтеграції, про що свідчить соціологія. Але на цих виборах рівень підтримки кандидатів, що обіцяли вступ до НАТО, виявився, навпаки, вищим. Підтримка Зеленського, Порошенка, Смешка і Кошулинського становить трохи менше 54%. Якщо додати до цієї групи ще Юлію Тимошенко та Анатолія Гриценка, які в текстах програм оминули цю тему, але в  "Новому Курсі" та уточненні штабу окреслили, то за кандидатів з підтримкою північноатлантичної інтеграції проголосувало майже три чверті українців – 74% або 14 млн громадян. Фактично, усі топ-кандидати, що підтримували інтеграцію до ЄС, аналогічним чином виступали і за вступ до НАТО, за винятком Ігоря Смешка, який оминув у своїй програмі питання участі України в європейському проекті.

На противагу чітко висловленому прозахідному курсу в безпековій політиці, Юрій Бойко та Олександр Вілкул однозначно задекларували плани відстоювати позаблоковий статус України. Таку позицію підтримало майже 3 млн виборців – 16% українських громадян, які віддали голоси за Вілкула та Бойка.  

 

Зберігайте спокій і відновлюйте мир

Питання розвитку сектора безпеки та оборони кандидати публічно обговорюють значно рідше, ніж обрання зовнішньополітичного вектору розвитку країни. В цій темі також цікаво простежити прихильність виборців до певних шляхів вирішення проблем сектору, за який напряму відповідальний президент. Рішення переможця виборів у цій сфері безпосередньо визначатимуть долю тимчасово окупованих Криму та Донбасу.

Більше половини виборців підтримали перехід до формату Будапештського меморандуму в переговорах щодо завершення війни на сході України та повернення усіх тимчасово-окупованих територій. Ця теза присутня у програмах Володимира Зеленського, Юлії Тимошенко, Ігоря Смешка, Олега Ляшка і Руслана Кошулинського, а сумарно за них проголосувало майже 57% – 10,7 млн осіб. Нагадаємо, що згаданий формат передбачає долучення до мирних переговорів США та Великобританії.

Примітно, що кожен п'ятий українець віддав свій голос за кандидатів, у програмах яких немає жодної згадки про Крим, і про те, як взагалі Україна повинна вибудовувати свою політику з повернення півострова. Ідеться про Юрія Бойка, Олександра Вілкула та Олега Ляшка.

Ідею контрактної армії просували на цих виборах Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Ігор Смешко та Олександр Вілкул. Сумарно цих кандидатів, а, відповідно, і ідею контрактної армії, підтримала майже третина українців – близько 5,8 млн осіб, 30% виборців.

Популярною тезою у програмах було обмеження повноважень безпекових органів, зокрема СБУ, при розслідуванні економічних злочинів. Цю обіцянку зобов'язались реалізувати Володимир Зеленський, Анатолій Гриценко та Олександр Вілкул, за яких разом проголосували більше 41% виборців – 7,8 млн осіб.

 

Рецепти оновлення держави       

Результати першого туру дають певне уявлення також про те, як українці ставляться до структури управління в країні.

Ідея нової Конституції не стала проривною на цих виборах, адже за Юлію Тимошенко та Олександра Вілкула, які її пропонували, проголосувало менше 18% громадян. Якщо додати бажання Олега Ляшка скасувати посаду прем'єр-міністра та пропозиції Ігоря Смешка щодо більш чіткого розмежування повноважень між різними гілками влади, а також прагнення скоротити кількість депутатів (Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Шевченко), то загальний відсоток прихильників зміни Конституції становитиме орієнтовно 30% - 5,6 млн громадян.

Значна частина виборців підтримала кандидатів, що пропонують розширення використання загальнонаціонального та місцевого референдумів при вирішенні політичних питань – 56% або 10,5 млн осіб. Левова частка підтримки зумовлена результатом Володимира Зеленського. Крім нього, цієї ідеї в тій чи іншій мірі торкались у своїх програмах Юлія Тимошенко, Юрій Бойко та Олександр Шевченко.

Схожим є високий загальний рейтинг кандидатів, що виступають за виборність суддів народом як ефективний засіб наведення порядку у судочинстві – близько 53% або 10 млн осіб. Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко та Олександр Вілкул декларували цю ідею у своїх програмах.

Зміна виборчої системи на пропорційну систему з відкритими списками – обіцянка Володимира Зеленського, Анатолія Гриценка, Руслана Кошулинського і Олександра Шевченка. Якщо взяти до уваги Петра Порошенка, який висловлював подібну обіцянку ще на попередніх виборах, та штаб якого підтвердив цей намір, то загальна частка виборців, які віддали за це свій голос, становить понад 55% або 10,4 млн осіб.

 


Загалом українські виборці показали високу підтримку прозахідного політичного курсу України та проявили запит на кардинальні зміни у політичній системі. І подібні тенденції аж ніяк не є несподіваними.

Однак напередодні другого туру питання оцінки задекларованих в програмах обіцянок кандидатів може стати важливим фактором для громадян, які ще не визначились зі своїм вибором.

Вагому роль тоді у процесі вибору також відіграватимуть дебати – 71% українців підтримують проведення публічних дебатів між кандидатами, згідно з опитуванням Фонду ім. Ілька Кучеріва.

За результатами цього ж дослідження, 38% вважають участь кандидатів у таких дебатах обов'язковою, а ще 34% – бажаною. Залежно від того, у який спосіб вони будуть побудовані суспільним мовником, дебати можуть стати як конструктивним фактором, виокремивши різницю поглядів кандидатів на ключові сфери, так і деструктивним, перетворивши дискусію про майбутні політики на змагання ораторів.  

Результати першого туру показали, що українці підтримують зміни не лише в контексті кадрової зміни еліт, але готові голосувати за програмні позиції кандидатів, які на ці зміни спрямовані.

Якщо так трапилось, що ви не знаєте, за які програмні положення віддали свій голос, радимо почитати програму вашого кандидата та порівняти її ключові ідеї з програмою кандидатів, які вийшли у другий тур. Тільки за умови доброї поінформованості можна зробити направду осмислений вибір.

Ця стаття стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО "Центр UA" була відповідальна за зміст цього матеріалу, але він не обов'язково відображає погляди USAID або уряду США.

Контр-адмірал Жибарєв: Росіяни хотіли, щоб ми відмовилися від української присяги
Закінчити війну і подолати корупцію: чого чекає молодь на "Zaxidfest" від політиків?
Сергій Сівохо: У всій країні в нас жах коїться, але на Донбасі цей жах особливий
Суперсила монобільшості: на що здатні "слуги народу" у Верховній Раді?
Усі публікації