Дочасна агітація: збільшити рейтинги і приховати фінанси

Наталія Патрікєєва
Середа, 30 січня 2019, 10:00

Українські політики так чи інакше постійно нагадують про себе. У різних областях періодично з'являються їхні білборди, а телеканали транслюють політичну рекламу чи замовні новини.

Офіційно агітація дозволена наступного дня після реєстрації кандидата у Центральній виборчій комісії. Однак виборчі кампанії розпочинаються задовго до цього. Якщо рекламу замовляє не політична партія, джерела фінансування такої агітації не оприлюднюють, а це означає, що ніхто і ніколи не дізнається, хто оплатив мільйонні витрати на політичну рекламу того чи іншого кандидата.

Громадський Рух ЧЕСНО розповідає, хто з потенційних і зареєстрованих кандидатів на пост президента рекламував себе протягом 2018-го року, та чи вважається це дочасною агітацією.

Чи існує поняття "дочасна агітація"?

Українські політики щодня витрачають мільйони гривень на саморекламу. До прикладу, один білборд у Києві коштує більше, ніж мінімальна зарплата – від 5000 гривень на місяць. А за хвилину ефірного часу на телеканалах треба платити до 300 000 гривень.

Згідно із законодавством, кандидат на пост президента розпочинає свою агітацію наступного дня після реєстрації у Центральній виборчій комісії (ЦВК).

Однак потенційні кандидати рекламують себе задовго до цього, і така реклама вважається комерційною. Це означає, що її публікують згідно з законом "Про рекламу", і замовник не зобов'язаний оприлюднювати джерела її фінансування. Подібна інформація публічна лише тоді, коли замовляється політичною партією.

Директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко пояснює: поки кандидат не зареєстрований офіційно, на нього не поширюються жодні обмеження щодо агітації.

Коли ж політик заніс документи до ЦВК, для фінансування передвиборної агітації він зобов'язаний створити свій виборчий фонд або платити за рекламу державними коштами. Інші джерела оплати – незаконні.

У законі "Про вибори президента України" зазначено, що кожному кандидату за рахунок державного бюджету виділяється не менше 30 хвилин на загальнонаціональному телеканалі та 30 хвилин на загальнонаціональному радіо.

Центральна виборча комісія ще восени попереджала, що дочасна агітація – поза законом, хоча такого поняття у законодавстві немає.

"Центральна виборча комісія закликає всіх суб'єктів виборчого процесу утриматися від дочасної агітації та неухильно дотримуватися загальновизнаних міжнародних стандартів проведення виборів і створити умови для проведення дійсно змагального процесу", – зазначено на сайті ЦВК.

У комісії також наголошують, що не збирають інформацію про дочасну агітацію.

"Дії окремих суб'єктів, навіть у разі якщо вони містять ознаки дій агітаційного характеру, перебувають поза межами передвиборної агітації як одного з етапів виборчого процесу та не підпадають під сферу регулювання закону", – кажуть у ЦВК.

Нагадування про себе і соціологія

Частина потенційних кандидатів нагадують про себе постійно: вітають українців із Великоднем, Днем Перемоги, Конституції чи святом Незалежності. Ще на початку минулого року телеканали транслювали хвилинний ролик соціальної реклами Петра Порошенка про те, що країна йде вперед, армія розбудовується, знімають українські фільми, а пенсіонери отримали більшу пенсію і вірять, що буде ще краще. Були також ролики про енергоефективність та привітання з Великоднем.

У липні розпочалося засилля реклами президента із гаслами "Армія боронить нашу землю. Мова боронить наше серце. Віра боронить нашу душу". А також "Ми йдемо своїм шляхом. Ми Україна", "Геть від Москви".

Юлія Тимошенко так само вітала українців із Різдвом і Великоднем, а з липня почала з'являтися зовнішня реклама з "Новим курсом". Вже восени основні гасла її політичної реклами стосувалися шляху України в НАТО, нової народної Конституції та зниження ціни на газ удвічі.

Володимир Зеленський почав фігурувати у соціологічних опитуваннях восени 2018 року, а у грудні по всій країні з'явилися борди "Президент – слуга народу", що анонсують наступний сезон серіалу із коміком у головній ролі. Сам Зеленський визнав, що рекламу фільму також використають як частину агітаційної кампанії.

Київ, грудень 2018 року
Київ, грудень 2018 року
фото - сергій огородник

На бордах по всій країні також постійно з'являлися Вадим Рабінович з партією "За життя", а потім із гаслом "Зробимо Україну великою знову" та Євген Мураєв з партією "Наші" та гаслами "Наші люди – не віддамо", "Наші діти – не віддамо".

Олег Ляшко протягом року з бордів обіцяв захистити шахтарів, знизити ціну на газ, регулювати ціни на ліки та запровадити замість "рабства МВФ" робочі місця.

Львів, грудень 2018
Львів, грудень 2018
фото - Ігор Фещенко

Лідер "Опозиційного блоку" Юрій Бойко вітав українців з Великоднем, обіцяв ветеранам у День Перемоги відновити мир на сході України, влітку на "Інтері" запевняв, що лише Опозиційний блок може захистити людей і повернути мир, та вітав з Новим роком у компанії з Рабіновичем на "1+1" й "Інтері" та сам на каналі "News One".  

Від серпня в різних регіонах на зовнішній рекламі почали з'являтися Дмитро Добродомов, Ілля Кива, Роман Безсмертний, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Олександр Вілкул, Віталій Скоцик, Інна Богословська та Ольга Богомолець.

Полтава, вересень 2018 року
Полтава, вересень 2018 року
фото - наталія норіцина

Ірина Бекешкіна, директор фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, погоджується, що реклама кандидатів на бордах чи телебаченні впливає на їхні рейтинги.

"Реклама впливає на рейтинги, особливо якщо кандидата не дуже знають. Наприклад, Вадим Рабінович. Хто про нього взагалі щось знав? А він почав з'являтися на телеекранах, і з'явився рейтинг (йдеться про програми "Хто кому Рабінович" на телеканалі "112" та "За життя" на каналі "News One" – ред). Речі, які він говорив, подобалися людям, хоча це й не можна вважати виборчою рекламою", – каже Бекешкіна.

На її думку, якщо кандидат не зареєструвався в ЦВК, то він має право на будь-яку рекламу, де він прямо не закликає голосувати за нього.

Зміни до законодавства

Через можливість не показувати джерела фінансування агітації, кандидати навмисне затягують з офіційною реєстрацією в ЦВК. Так вважає генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель.

"Ми припускаємо, що дехто навмисно затягує реєстрацію, щоб отримати вільний місяць для проведення агітації, за яку не треба звітувати. Ми публічно зверталися до потенційних кандидатів припинити агіткампанію до часу їхньої реєстрації, незважаючи на те, що це відбувається в рамках закону. Це порушення принципів демократичних виборів", – вважає Кошель.

На його думку, політичну агітацію до реєстрації кандидата потрібно врегулювати законодавчо. Наприклад, запровадити зразок Грузії, де передбачено, що за півроку до старту виборчої кампанії потенційний кандидат має подати до ЦВК заяву про наміри балотуватися.

"Після цього на кандидата поширюються норми чинного законодавства, і він не може проводити дочасну агітацію", – наголошує Кошель.

Житомир, листопад 2018 року
Житомир, листопад 2018 року
Фото - Світлана Пантюхина

У Комітеті виборців  кажуть, що агітаційна кампанія напередодні президентських виборів 2019 року почалася рекордно рано – за 6-7 місяців до офіційного початку. Саме тому зараз стало актуальним питання про зміни до законодавства.

Олексій Кошель зазначає, що за оцінками КВУ, влітку 2018 року 17 потенційних кандидатів проводили повноцінну агітаційну кампанію.

Про зміни у законодавстві говорить і експерт Центру політико-правових реформ Дмитро Калмиков.

"Практика показує, що у таких питаннях надзвичайно складно виписати норму так, щоб вона надавала однозначну відповідь на питання, де правомірна поведінка, а де - ні", – розповідає експерт.

При цьому він додає, що закон має визначати, хто має забезпечити дотримання сформованих правил, та чи є у відповідних інституцій такий потенціал (політична воля, кваліфікований персонал, обладнання, фінансування).

"В іншому випадку вийде, як є зараз. Дочасна агітація є протиправною (стаття 212–10 КУпАП). Однак фіксувати ці правопорушення має право лише поліція. Але вона нічого не робить і не збирається", – наголошує Калмиков.

Юрист, член правління Transparency International Ukraine Андрій Вишневський найбільшою загрозою політичної реклами незареєстрованих кандидатів вважає саме фінансову складову.

"Така лояльність закону до недоброчесних кандидатів дозволяє вже більше як десятку тих, хто публічно заявив про своє висування або вже навіть зареєструвався, активно проводити передвиборчу агітацію та розміщувати політичну рекламу за кошти невідомого походження. На мою думку, законодавець мав би передбачити жорсткіші санкції за порушення дочасної агітації аж до відмови у реєстрації кандидатом у президенти України або скасування такої реєстрації", – каже Вишневський.

На рекламні кампанії до офіційного старту виборчої кампанії політичні гравці витрачають сотні мільйонів гривень. У частині випадків цю рекламу покривають політичні партії, які звітують про це до НАЗК.

Аналітик партійних фінансів Руху ЧЕСНО Ігор Фещенко розповідає, що з червня до вересня 2018 року на рекламу "Нового курсу" Юлія Тимошенко витратила близько ста мільйонів гривень.

"Натомість, якщо така реклама оплачується з інших джерел, то про обсяги витрат і походження коштів можемо лише здогадуватися. Крім цього, вести такі масштабні, дороговартісні і тривалі рекламні кампанії можуть лише грошовиті політики", – зазначає аналітик.

Він також вважає, що законодавство потрібно змінити. Наприклад, якомога чіткіше визначити термінологію ("дочасна агітація", "політична реклама"), а також врегулювати умови, коли рекламні агенції, власники площин зовнішньої реклами та телебачення можуть транслювати політичну рекламу.

"Варто встановити, що телеканал може приймати замовлення і транслювати рекламні ролики лише після надання політиком чи партією документів про реєстрацію в ЦВК та про відкриття відповідного рахунку. За порушення цих умов треба передбачити вагомі санкції щодо медіа, які не будуть дотримуватись правил", – каже Фещенко.

Потенційні кандидати у ТБ новинах

За оцінками авторки моніторингів щоденних теленовин "Детектор медіа" Зої Красовської, телеканал Дмитра Фірташа "Інтер" просуває "Опозиційну платформу – "За життя" та її кандидата Юрія Бойка, а також Cергія Капліна та Сергія Рудика. На каналах Ріната Ахметова найактивніше піарять Олександра Вілкула.

Водночас канали "Україна" та "Інтер" однаково прихильні до Олега Ляшка.

У Коломойського на "1+1" найактивніше у новинах просувають кандидата від "Укропу" Олександра Шевченка, але також роблять ставку на Зеленського. Окрім того, з'являються сюжети про Гриценка, Садового і Тимошенко.

На каналах Віктора Пінчука важко визначити одного фаворита, але тут готові піарити Гриценка (ICTV його просуває найактивніше з усіх каналів), Тимошенко, Садового та інколи представників "Опоблоку" з проахметівського крила (Колесніков та Новинський)", – розповідає Красовська.

Вона також наголошує, що у новинах прайму на телеканалах у 2018 році найчастіше з політиків з'являлися Володимир Гройсман (303 рази), Олег Ляшко (263 рази), Петро Порошенко (239 разів), Сергій Каплін (191 раз) та Юрій Бойко (144 рази).

Загалом, за даними "Детектора медіа", матеріалів з ознаками замовності (як політичної, так і економічної джинси) та "паркетних" новин протягом року було 2586.

 
інфографіка чесно

Юлія Тимошенко у новинах з'являлася чи не найменше з топ-списку претендентів на президентське крісло. Найактивніше її підтримували у новинах на "Інтері", ICTV та "1+1".

Зоя Красовська зазначає, що наприкінці 2018 змінився підхід до новин про "Опозиційний блок".

"Особливістю піару цієї політсили є те, що Бойко хоч і був помітним лідером, але майже рівномірно просували й інших особистостей: Вадима Новинського, Бориса Колеснікова, Наталію Королевську, трохи менше – Юрія Вілкула та Миколу Скорика, епізодично – Сергія та Юлію Льовочкіних, Юрія Павленка. З розколом "Опоблоку" у листопаді Вілкул і Новинський взагалі зникли з "Інтера", натомість Вілкул став набагато активніше з'являтися на "Україні", – розповідає експертка.

До осені 2018 Вадима Рабіновича активно критикували на "Інтері" та зрідка піарили на "Україні".

З часу об'єднання Юрія Бойка та Вадима Рабіновича, останнього почали піарити на "Інтері" (8 сюжетів протягом жовтня-грудня), а "Опоблок" – на телеканалі "112".

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, каже, що поява політиків на телебаченні безпосередньо формує їхній рейтинг, хоча це й не можна вважати дочасною агітацією.

"Наприклад, Володимир Зеленський. Він не вилазить із телевізора багато років і часто приміряє на себе ролі кандидата чи чинного президента. Якщо би цього всього не було, він зараз не претендував би на серйозну участь у виборчій кампанії. Це так само стосується Мураєва чи Рабіновича. Це, мабуть, унікальне явище в нашій країні, коли потенційний кандидат щодня веде політичну програму", – каже політолог.

Він припускає, що заборона подібної агітації на законодавчому рівні не спрацювала би. Натомість, наголошує Голобуцький, вирішувати треба не наслідки, а причину.

"Це відбувається через те, що інформаційний простір в Україні належить кільком олігархам. Єдиний спосіб – це заборонити будь-яку політику на телебаченні, а залишити тільки дебати з чіткими правилами", – зазначає експерт.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.  Виборча кампанія офіційно розпочалася 31 грудня 2018 року.

Станом на 28 січня ЦВК зареєструвала 22 кандидати на посаду глави держави.

Святослав Шевчук: "Ніколи не голосуйте проти"
Битва за Київ: хто планує йти до парламенту від лівого берега
Хатия Деканоидзе: Когда изменения останавливаются и не идут глубоко, то это не реформа, а полуфабрикат
Шлях до політичної вишки. Еволюція обіцянок Юрія Бойка
Усі публікації