Де в Києві палало: гарячі точки столиці 2018 року

Олена Жежера
Середа, 16 січня 2019, 10:00

Громадський рух ЧЕСНО склав ТОП-10 гарячих точок у Києві, де громада чинила опір забудовникам. Остаточної крапки в цих протистояннях здебільшого ще не поставлено, проте завдяки активності киян усі ці будівництва вдалося зупинити.

Саме через таку завзятість небайдужих містян доступ до сесійних засідань Київської міської ради було обмежено. Під час розгляду резонансних питань щодо заснування музею на Поштовій площі, екопарку "Осокорки" та парку "Юність" на вході до приміщення КМДА стояли охоронці й не пропускали навіть акредитованих журналістів та активістів.

Музей на Поштовій зі змінами в інвестиційній угоді

Найбільш резонансне протистояння пов’язане з Поштовою площею, де кияни вимагають створити музейний комплекс, який сприятиме збереженню старовинних вулиць міста часів Київської Русі.

Проектів було кілька, й ухвалення рішення у другому читанні системно блокувалося.

 

Під тиском громадськості Київрада таки проголосувала в другому читанні за розірвання договору із забудовником. Проте між першим і другим читаннями проект рішення скоригували, додавши пункт про зміни в інвестиційному договорі. Активісти вважають це рішення перемогою, але неостаточною.

"Улітку завдяки акціям, голодуванню була ухвалена постанова Верховної Ради про надання національного статусу цьому об’єкту культурної спадщини. У результаті самою громадою був поданий паспорт – археологічний та історичний. Правка про внесення змін до інвестиційного договору була зроблена комісією з підприємництва. У другому читанні депутати проголосували за цей проект рішення. Тобто, якщо забудовник не внесе змін, тоді буде розірвання угоди", – пояснює активістка Анабелла Моріна.

"У принципі можна сказати, що вже в результаті всього комплексу дій однозначно перемога є, але вона не така яскрава, як ми хотіли, і далася нам величезною кров’ю", – додає киянка, яка навіть через це голодувала.

 

Екопарк "Осокорки": у другому читанні ще не голосували

Київська міська рада знов-таки під тиском громади у грудні проголосувала в першому читанні за створення екопарку "Осокорки". Це одна з перемог киян 2018 року. Проте остаточної крапки в конфлікті із забудовником досі не поставлено, оскільки у другому читанні це питання депутати ще не розглядали.

У липні на Осокорках було гаряче. Мешканці цього району організували акцію на підтримку екопарку. Тоді поліція застосувала проти людей сльозогінний газ.

Нагадаємо, що забудовник – банк "Аркада" – хоче звести житловий комплекс "Патріотика на озерах" з понад 40 багатоповерхівок просто на пляжі, який місцеві жителі називають "Київською пустелею". Тобто майже впритул до озер Небреж, Тягле та Мартишів.

 

Мер Києва Віталій Кличко під час сесійних засідань неодноразово запевняв, що до залагодження всіх конфліктних питань будівництво буде призупинене. Однак воно тривало аж до 7 грудня, коли проект рішення про розірвання договору оренди із забудовником винесли на розгляд міської ради.

Київрада практично одноголосно підтримали це питання. Під час його розгляду забудовник у кулуарах ради листувався з невідомою особою, яка пообіцяла йому, що рішення ухвалять у першому читанні, а згодом "поховають".

"Про перемогу та якийсь кінцевий результат ще зарано говорити, але певний прогрес є. У чому він полягає? Три судові процеси, які ведуть наші громадські організації, ми програли в першій інстанції. Єдиною аргументацією суддів було формулювання: інтереси громадської організації не затронуті. Зараз ми готуємо апеляційні скарги на всі три рішення суду. Також у нас тривають два судові процеси, у яких рішення ще не винесені. До того ж п’ятеро депутатів Київради подали аналогічні позови, і їм судді вже не зможуть сказати, що їхні інтереси не затронуті, бо вони обстоюють інтереси громади", – розповідає мешканець Осокорків Максим Стравинський.

Активісти твердять, що найближчим часом до них у судах долучиться Міністерство екології. Вони підготували концепцію власного бачення екопарку, подали її на розгляд КМДА, і незабаром має відбутися презентація проекту.

Побиття нардепа Левченка на Татарці: винуватців досі не покарано

У березні 2018 року під час демонтажу гаражів на акції проти забудови на вул. Половецькій у Шевченківському районі Києва побили до непритомності народного депутата від "Свободи" Юрія Левченка.

Орендарем цієї земельної ділянки ще з часів мерства Леоніда Черновецького є торговельне представництво Республіки Таджикистан. Досить довго там нічого не відбувалося, а минулого року забудовник вирішив звести на місці гаражів багатоповерховий житловий комплекс.

Гаражі киян почали демонтувати без відповідних дозволів, викидаючи майно людей. Нардеп та депутат Київради від "Свободи" Святослав Кутняк заступилися за своїх виборців, через що їх жорстоко побили.

 

Кутняк твердить, що демонтаж гаражів здійснювало КП "Київблагоустрій" за особистою командою мера, а найнята КП охоронна фірма має безпосередній стосунок до справжнього господаря Києва – екс-регіонала Вадима Столара, який  за інформацією ЗМІ, негласно очолював штаб "БПП "Солідарність" у столиці.

АЗС на Ревуцького впритул до житлових будинків

Протягом 2018 року кияни воювали з концерном "Галнафтогаз" через будівництво заправки "ОККО" на вул. Ревуцького, 8.

Відстань від майбутньої АЗС до житлового будинку ледь сягає 30 метрів, а до зупинки громадського транспорту – 10-15 метрів.

 

За словами юристів, з 1 вересня 2018 року набрали чинності нові ДБН (державні будівельні норми) Б.2.2-12:2018 "Планування та забудова територій", відповідно до яких за вимогами пожежної безпеки відстань від АЗС до житлової/громадської будівлі або місця масового перебування людей поза територією заправки має становити щонайменше 100 метрів.

Окрім того, Київрада надала дозвіл на спорудження на цьому місці автостоянки, а не АЗС. Громаду, яка виступила проти будівництва заправки, частували газом та били. Силу проти людей застосували навіть працівники поліції.

Будівництво на розі Львівської та Живописної блокують – забудовник не здається

Киянам удалося зупинити побудову висоток на розі вулиць Львівської та Живописної у Святошинському районі столиці. Київрада в першому читанні проголосувала за розірвання договору оренди із забудовником.

ТОВ "ІБК "Центробуд" планувало звести на території зеленої зони житловий комплекс без дозвільних документів і почало незаконно вирубати дерева.

 

Місцеві мешканці не лише виходили на акції протесту, а й перекривали проспект Перемоги, аби привернути увагу до протизаконних дій забудовника. Це сталося після неодноразових сутичок на будмайданчику та побиття активістів невідомими спортсменами, які захищали незаконне будівництво. Згодом там згорів будівельний вагончик.

На сьогодні будівництво зупинене. Депутат Київради, "свободівець" Прохор Антоненко каже:

"Зараз там нічого не будується. Забудовник намагається скасувати приписи ДАБІ за нашими зверненнями. Рішення про розірвання договору оренди вдруге на сесію не виносилося".

Громада Подолу VS хореограф Поклітару: судові позови проти забудови скверу

Сутички через спорудження приватного будинку відомим хореографом Раду Поклітару відбувались у селищі Шевченка в Києві. Саме там на ділянці, яку місцеві мешканці вважали за сквер, розпочалося будівництво та знищення зеленої зони.

Під час протестів не минулося без бійки між активістами та депутаткою Київради від ВО "Батьківщина" Ольгою Веремеєнко, котра дозволила балетмейстеру вивантажити будматеріали на своєму подвір’ї.

Протистояння на вулиці Сошенка триває понад рік. Жителі прилеглих до зеленої зони будинків організували у сквері вартування, розвісили край дороги плакати з написами: "Раду Поклітару – хореограф-лісоруб" та "Обережно! Земельна афера!". Коли на ділянку балетмейстера привозять будматеріали, сусіди не дають техніці проїхати, а щоб робітники не перевезли їх тачкою, перекопують стежки між соснами.

Під тиском громади земельна та екологічна комісії Київради розглянули проект рішення про збереження скверу, поданий ініціативною групою, і підтримали пропозицію киян щодо надання цій ділянці статусу скверу. Однак на сесію це питання не було винесено.

На засіданні земельної комісії депутати запропонували активістам подати до суду, що ті й зробили.

"Поки що будівництво не ведеться. У нас буде суд 31 січня цього року. Поклітару законсервував свою будівлю, але встиг восени підвести комунікації. Ми позиваємося до нього як громадська організація "Селище Шевченка" й вимагаємо, щоб там був сквер. Чекаємо на відповідь комісії з культурної спадщини, тому що це як північний ареал Києва. Якщо комісія нас підтримає, тоді це питання буде винесене на сесію й депутати мають вирішити, що робити з цією ділянкою", – розповідає мешканка селища Шевченка Алла Халіна.

Парк "Юність" уник забудови

У листопаді Київрада більшістю голосів відмовила в поновленні договору оренди забудовнику ТОВ "Кімет-плюс", який планував звести багатоповерхівки на території парку "Юність", що в районі Борщагівки.

Цьому рішенню передували протести активістів, регулярні відвідини ними засідань земельної комісії з акціями та мітингами.

Зрештою, комісія міської ради одностайно ухвалила рішення щодо збереження парку.

 

Активісти сподіваюся, на наступну сесію вийде другий проект рішення про приєднання вилученої в забудовника ділянки до парку "Юність", щоб замість зеленої зони не з’явилися чергові висотки.

Нові ДПТ Оболоні та Троєщини: громада проти нових висоток

Наприкінці жовтня 2018 року земельна комісія Київради більшістю голосів підтримала детальний план території (ДПТ) п’яти мікрорайонів в Оболонському районі столиці. Ідеться про ділянку площею 430 га, обмежену з півночі Оболонськими луками, з півдня – житловою забудовою вздовж вулиці Маршала Тимошенка, частково вулицями Зої Гайдай та Героїв Дніпра. На її сході розташована вулиця Прирічна, що межує із затокою Собаче Гирло, а на заході – вулиця Богатирська.

 

Мешканці Оболоні виступили проти бетонного гетто. Завдяки їхній активній позиції ДПТ Оболоні так і не винесли на сесію Київради.

"Земельна комісія погодила детальний план (двоє депутатів з Оболоні, члени комісії Михайленко та Турець проголосували "за"). Про це дізналася місцева громада та вказала на порушення. У плані є об’єкти, які не розглядались на громадських слуханнях. Тут не враховано зауважень, висловлених під час громадських слухань. Детальний план затвердили за день до запровадження норми про обов’язкову екологічну інспекцію. Окрім цього, почалися точкові протести проти конкретних забудов – "Акваріум", приміром", – розповідає мешканка Оболоні, журналістка Тетяна Катриченко.

Зрештою, мешканці Оболоні почали ходити на сесійні засідання та вимагати від Кличка пояснень, чому є такі порушення. Мер пообіцяв, що без урахування думки громади нічого не ухвалять. Поки що проект рішення про ДПТ не потрапив на сесію.

Так само, як на Оболоні, кияни протестують і проти ДПТ Троєщини. Схвалений Київрадою детальний план території розв’язує руки забудовникам та передбачає будівництво майже мільйона квадратних метрів житла, хоча на Троєщині досі немає метрополітену.

Для затвердження ДПТ провладна більшість залучила на свою підтримку інвесторів довгобуду Войцеховського "Перлина Троєщини", які чергували в кулуарах міськради й вимагали ухвалення рішення.

Незаконна забудова на Обухівській: громада подала до суду й виграла

Мешканці Новобіличів не дозволили забудовнику будувати в Біличанському лісі.

В Апеляційному адмінсуді Києва активісти домоглися скасування дозвільних документів за незаконною забудовою на вулиці Обухівській.

 

Держархбудконтроль (ДАБІ) скасував дозвільні документи, видані ТОВ "ЖБК "Затишний дім", у зв’язку з наданням забудовником недостовірної інформації. Цьому рішенню передувало протистояння громади та забудовника на місці будівництва

 

Місцеві жителі скинули будівельний вагончик у котлован і неодноразово руйнували паркан.

Доступ до Київради під загрозою

2018 року лише під час розгляду на сесії Київської міської ради резонансних питань щодо створення музею на Поштовій площі, екопарку "Осокорки" та парку "Юність" на вході до приміщення КМДА стояли охоронці й не пускали всередину навіть акредитованих журналістів та активістів.

 

Кияни намагалися потрапити до сесійної зали та це закінчувалося штовханиною й бійками.

До громадян навіть виходив мер Києва Віталій Кличко, який пообіцяв спростити доступ містян до ради, але ситуація не поліпшилася. Людей і далі не пропускали до приміщення.

Під час одного з таких сесійних засідань депутати Київради не дали виступити нардепу- "свободівцю" Юрію Левченку. Хоча вони не мали права голосувати за надання слова народному депутату, оскільки, згідно із законом, будь-який нардеп може брати участь у роботі сесій органів місцевого самоврядування навіть з правом дорадчого голосу.

Зауважимо, що з нового 2019 року доступ до Київради значно покращився. Тепер тут запрацювала пропускна система й видають перепустки.

 

Нагадаємо, що Громадський рух ЧЕСНО проаналізував декларації депутатів Київради та їхню відвідуваність 2017 року.

Чи обдурять тебе українські політики? (тест)
Хто підклав депутату хабар, доки він був у туалеті: кримінальні справи команди Труханова
Зигзаги національної політики: як працює та за що виступає "Національний корпус"
Закордонні відрядження Київради: обмін досвідом чи прогулянки за бюджетні гроші?
Усі публікації