Виборча реформа у 2017-му: прогрес усупереч

Дарина Рогачук
Четвер, 28 грудня 2017, 16:12

Для тих, хто стежить за зміною виборчих правил, цей рік був дуже нервовим. З місця ми наче зрушили, але куди доведуть нас депутати знатимемо вже тільки в наступному сезоні.

Спецпроект "Вибори вибори" пригадує, який шлях пройшла виборча реформа, і підсумовує "зради" та "перемоги" цього процесу.

До чергових парламентських виборів у жовтні 2019-го лишилося менше двох років. А нові правила, за якими українці мали би обирати народних депутатів, ніяк не ухвалять.

Нагадаємо, в Україні діє змішана виборча система, за якою 50% парламенту обирається за пропорційною системою з закритими списками і ще 50% – за мажоритарною системою. Такі правила плодять продаж місць у списках та роздачу гречки на округах.

Президент Петро Порошенко пообіцяв попрощатися зі змішаною системою ще під час своєї передвиборчої кампанії. В інавгураційні промові він наголошував, що має "тверде переконання, який закон є оптимальним… це пропорційна система з відкритими списками".

Те ж саме пообіцяли зробити й народні депутати в коаліційній угоді нинішнього парламенту.

У грудні 2014-го від обіцянки перейшли до діла та зареєстрували законопроект 1068-2, який дійсно передбачав відкриті регіональні списки, але далі питання стало. Виборчі законопроекти зависли в комітеті правової політики і правосуддя, про голосування не йшлося.

За 2015 рік депутати спромоглися лише дискредитувати ідею новим законом про місцеві вибори, який схожий з "відкритими списками" лише на словах, та зареєструвати проект Виборчого кодексу 3112-1.

Навесні 2016-го спікер Андрій Парубій створив робочу групу, щоб якось до питання повернутися, але до консенсусу представники фракцій не дійшли.

Тільки у 2017-му виборча реформа зрушила з місця. Навесні комітет подав свої висновки на 5 виборчих законопроектів.

А восени під тиском громадськості, народні депутати нарешті зробили перші кроки до впровадження нової виборчої системи – повністю пропорційної з відкритими списками.

Події почали розгортатися в жовтні – у розпал політичного сезону.

Магічним тумаком для народних депутатів стала всеукраїнська політична акція 17 жовтня. Тоді на заклик політиків та громадських організацій під парламент вийшло кілька тисяч людей, щоб озвучити народним обранцям три свої вимоги:

  1. Запровадити нові виборчі правила, зокрема пропорційну систему з відкритими регіональними списками;
  2. Створити антикорупційний суд;
  3. Скасувати депутатську недоторканність.

Депутати опиралися вимогам суспільства як могли.

17 жовтня на погоджувальній раді заступник голови фракції БПП Сергій Березенко та голова фракції "Народного фронту" Максим Бурбак наполягли, щоб парламент відклав розгляд законопроектів про виборчу реформу, створення антикорупційного суду та скасування недоторканності.

Натомість першочергово захотіли розглянути медичну реформу, яку, як з’ясувалося згодом, понад 80% депутатів з НФ та 75% з БПП просто проігнорували під час голосування.

19 жовтня, зрозумівши, що протестувальники під Верховною Радою не збираються розходитися, нардепи вирішили таки розглянути виборчу реформу. Але безуспішно – на вечірньому засіданні Верховної Ради народні обранці не спромоглися винести на голосування жоден з виборчих законопроектів. Зокрема, їм пропонувалися такі:

– Проект закону "Про вибори народних депутатів України" №1068, внесений Юрієм Мірошниченком;

– Проект закону "Про вибори народних депутатів України (за відкритими партійними списками)" №1068-1, внесений Юлією Тимошенко та іншими;

– Проект закону "Про вибори народних депутатів України" №1068-2, внесений Віктором Чумаком; Наталією Агафоновою; Наталією Новак та іншими.

Тоді замість того, щоб продуктивно працювати, депутати весь вечір вправлялися в красномовстві. Зокрема, з’ясовували – хто в залі "політичні бобіки", "посіпаки" і навіть обговорювали свої інтимні стосунки.

Можливість ухвалити виборчу реформу ще лишалася, але сподівань, що ця Верховна Рада спроможеться виконати обіцянку, вже не було.

І от 7 листопада сталося диво. Несподівано в першому читанні народні депутати дали 226 голосів за проект Виборчого кодексу №3112-1, внесений Андрієм Парубієм, Олександром Черненком та Леонідом Ємцем.

"Верховна Рада зробила перший, але надзвичайно важливий крок до якісного оновлення політичної еліти. Виборча система Януковича буде скасована.

Попереду багато роботи між першим і другим читанням, але сьогодні можна радіти. Попри всю критику, акція 17 жовтня таки дала свій результат. Борітеся – поборете!" – наголосив тоді координатор Громадського руху ЧЕСНО Микола Виговський.

Здавалося, перший бій за виборчу реформу виграно. Але важка битва за неї продовжиться у другому читанні – у січні 2018 року.

Зокрема, народний депутат фракції "Народний фронт" та співавтор проекту Виборчого кодексу №3112-1 Леонід Ємець зазначає, що до проекту кодексу вже подано майже 5 тисяч правок:

"Розумієте, цей парламент – це люди, яких обирали за старою системою. З корупцією, гречкою і всіма тими вадами, які ми вичистимо за допомогою відкритих списків.

Але більшість людей, які вибиралися за старою системою, не бачить для себе можливості без цих інструментів корупції знову бути обраними до парламенту. Тому вони, очевидно, навіть коли в першому читанні голосували – це була мімікрія. Тобто, вони намагалися вийти з хорошою міною, не бажаючи ухвалення цього закону реально, і сподівалися, що голосів не вистачить, а вони будуть такі красунчики, які підтримали цю ідею.

У принципі, таких вистачило, щоб набрати 226 голосів. Але я вже бачу, що на повноцінне голосування в цілому вони не ризикнуть.

Тому потрібен дуже чіткий посил від керівників політичних фракцій, щоб переконати тих, хто не хоче голосувати, зробити це. І тут питання, чи буде той посил, і питання, чи готові в тому числі медіа і суспільство зараз тиснути на депутатів, щоб спонукати їх виконати обіцянку і проголосувати. Самі вони не захочуть.

Зараз Виборчий кодекс перебуває в комітеті. Правки до нього вже надані. Можу сказати, що це буде один із найбільших законопроектів для розгляду. Там уже більше 5000 правок".

Така кількість правок може знівелювати саму суть виборчої реформи. Але на цьому небезпеки щодо її ухвалення не закінчуються.

Несподівано 19 грудня стало відомо, що до Верховної Ради подали законопроект №7366 про вибори народних депутатів України за повністю мажоритарною системою.

Його співавторами стали десятки народних депутатів, більшість із яких – мажоритарники. Серед них – Олег Барна, Борислав Розенблат, Андрій Река та інші.

Проект закону №7366 зареєстровано ще 6 грудня. Проте далі з ним почали відбуватися дивні речі – його нібито відкликали, а 19 грудня подали знову – з новими співавторами і якраз за день до останньої можливості подати альтернативні законопроекти.

Але прокрутити непомітну схему в мажоритарників не вийшло. 20 грудня народний депутат Віктор Чумак встиг подати альтернативний проект закону № 7366-3, який передбачає виборчу систему з відкритими регіональними списками з преференціями.

Водночас така законопроектна активність явно не прискорить ухвалення виборчої реформи у 2018-му. Адже тепер замість того, щоб розглядати тільки Виборчий кодекс у другому читанні, увага депутатів буде розосереджена ще й на кілька проектів закону.

І якому з них віддасть перевагу Рада, у якій половина – мажоритарники, невідомо. Адже фактично поява законопроекту №7366 про повний перехід на мажоритарну систему виборів віддаляє реформу від прогресу.

Варто зазначити, що згідно з останнім соціологічним опитуванням Центру Разумкова, більшість українців "за" виборчу реформу.

Так, 34,5 % громадян вважають пропорційну систему з відкритими списками найкращою для виборів у Верховну Раду. У той час як нинішню змішану виборчу систему підтримують 17,2% опитаних і ще менше прихильників у повністю мажоритарної системи – лише 16,1%.

На підставі отриманих даних експерти Центру Разумкова зазначають:

"У ставленні громадян до виборчих систем досить чітко проглядається прагнення до персоніфікації вибору, підтримання безпосереднього зв’язку між виборцем та депутатом. Громадяни демонструють вищий рівень несприйняття "продажу голосів" на виборах, що свідчить про зростання усвідомлення власної ролі та відповідальності у виборчих процесах".

Таким чином, запит на зміну виборчої системи, а з нею і політичної еліти, є не тільки в громадських організацій та політиків, а й у суспільства.

Проте чи буде реформа проголосована – відповісти складно. Хоча надія однозначно є, каже експерт із виборчого законодавства Євген Радченко:

"Дуже сильно все залежить від розкладів у фракціях. Наскільки зрозуміло, станом на сьогодні не всі політичні сили визначилися з підтримкою. Коли ключові сили коаліції визначаться, то, я думаю, що Виборчий кодекс легко буде ухвалити.

Президент обіцяв підтримати відкриті списки. Зараз поки що м’яч на полі парламенту.

Офіційно підтримали "Самопоміч", "Батьківщина", "Радикальна партія". Майже повністю підтримує "Народний фронт".

У БПП є потужна частина мажоритарників, які не дуже підтримують Виборчий кодекс.

У "Відродження" теж велика частина мажоритарників, яким усе подобається.

Тому говорити зі 100% впевненістю, що проект пройде – не можна. Але й казати, що він точно провальний, теж не можна. Поки що ми балансуємо".

Тому в новому 2018 році бажаємо народним депутатам ухвалити нову пропорційну виборчу систему з відкритими списками і показати, що вони виконують свої політичні обіцянки. А громадськість та західні партнери України обов’язково за цим простежать.

Чи обдурять тебе українські політики? (тест)
Хто підклав депутату хабар, доки він був у туалеті: кримінальні справи команди Труханова
Зигзаги національної політики: як працює та за що виступає "Національний корпус"
Закордонні відрядження Київради: обмін досвідом чи прогулянки за бюджетні гроші?
Усі публікації