реформи

Кажуть, можна безкінечно довго дивитися на те, як горить вогонь чи тече вода. Українські політики наочно доводять, що є ще й третя річ, яка заворожує людську увагу майже до безкінечності – процес проведення владою реформ. 

Реформа політичного фінансування розпочалася у 2015. Тоді, в рамках "безвізового пакету", депутати ухвалили закон, який повністю змінив правила наповнення бюджетів політичних партій. Правила гри змінилися, перш за все, для того, аби забезпечити прозорість фінансування всіх політсил. Новий закон мав би стимулювати партії до пошуку "легальних" засобів існування (незначні внески від фізичних або юридичних осіб). Для того, аби чесно зібрати ці кошти, партія має бути активною: створювати потужні аналітичні центри, розбудовувати мережу місцевих осередків, популяризувати свою діяльність та враховувати інтереси людей, які її підтримують.

ЧЕСНО зібрав найважливіші голосування Верховної Ради у 2018 році та проаналізував, хто і як з депутатів віддав за них свій голос.

Хоч до парламентських виборів ще близько року, але партійці “Блоку Петра Порошенка”, як мінімум на Київщині, вже розподілили мажоритарні округи.

Дані про фінансування партій стали доступнішими, однак їхній аналіз засвідчує, що прозорості в цьому питанні не побільшало. Партії вигадують різноманітні схеми з одержання коштів через посередників. У наймасштабніших схемах використовували сотні, а то й тисячі осіб, часто без їхнього відома.

Священик Української греко-католицької церкви, який став першим військовим капеланом при штабі АТО, вже 5-й рік підтримує воїнів на передовій, впроваджує нові цінності в українській армії і щодня викладає позитивні селфі у Facebook та Instagram.

Народних депутатів 8-го скликання, на перший погляд, можна назвати "ударниками праці". Схоже, вони чомусь переконані, що найкращим показником їхньої роботи є її кількість, а не якість. Тому буквально завалюють парламент купою різних ініціатив.

До початку президентської виборчої кампанії майже чотири місяці. До парламентської — близько року. Парламентські партії офіційно нарощують кількість працівників. Це видно з фінансових звітів центральних осередків партій, які дослідив рух ЧЕСНО.

Минув майже рік відколи народні депутати ухвалили в першому читанні проект Виборчого кодексу (№3112–1). Документ передбачає перехід на пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками на виборах до парламенту.

Харківщину у Верховній Раді представляють 14 депутатів-мажоритарників. Найбагатшим виявився округ Валерія Писаренка з групи "Відродження". Зовсім не отримали коштів Володимир Мисик із "Відродження" та Дмитро Шенцев з "Опозиційного блоку".

У вересні стартував новий політичний сезон. До цього півтора місяця – з 13 липня – народні обранці мали законне право на відпочинок. Не перебуваючи під прицілом журналістів, нардепи відвідували історичні місця, засмагали на морях або піднімалися в гори. Але, як виявилося, відпочивали на канікулах не всі.

Житомирщина має 6 нардепів, які перемогли в мажоритарних округах. За рік до виборів мажоритарники використовують бюджетні кошти держсубвенцій для свого піару на округах. Найменше коштів отримав округ Розенблата, найбільше — представника "Народного фронту" Дзюблика.

У заручниках опинилися Глухів, Конотоп, Білгород-Дністровський, Коцюбинське та інші населені пункти. Зриви опалювального сезону, відключення вуличного освітлення, блокада господарської діяльності — так депутати тримають у заручниках свої громади.

Напередодні старту нового політичного сезону, учасник Несторівської групи Євген Глібовицький розповідає про особливості майбутніх передвиборчих кампаній, еміграцію зірок шоу-бізнеса в політику, а також перспективи ухвалення проекту Виборчого кодексу і перехід на пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками.