(Не)Кам’яні джунглі

Понеділок, 02 липня 2018, 17:32
Валентина Мізюк

Вишукані вулички, безліч кав’ярень, усюди чисто і зелено. Це Чернівці – одне із найбільш європейських міст Західної України. Підпираючи з південно–східного боку Карпати місто бореться за власні зелені зони, до яких ласі різні підприємці.    

По приїзді в місто я одразу іду в Центральний парк культури і відпочинку ім. Тараса Шевченка. Заснований у 1830 і облаштований садівниками Антоном Піотровським і Карлом Бауером, він давно є окрасою й візитівкою міста. Гадала, що каву, якої так хотілося, я тут навряд чи знайду – проте її якраз виявилося більше ніж удосталь. Декілька мафів розташовані одразу ж посеред природоохоронної території і, здається, цілком вдало конкурують між собою.

"Війна світів"

Проте головна боротьба у місті точиться довкола парку "Жовтневого". І саме про нього я говорю зі своїм першим співрозмовником. Ввечері п’ю каву з Юрієм Воронкою – громадським активістом, який вже не перший рік бореться проти забудови парків у Чернівцях.

"Там, де є бізнес–інтереси – законодавство в нашій країні відходить на другий план…  – Каже мій співрозмовник. – Почалося все в 2013 році, під вікнами мого будинку вирубали частину парку. Старшого сина я виростив  ньому, а потім на тому місці з’явилися алкогольні напої, картинг, шашлики – при тому, що розпалювання багаття в парку заборонено. Я придбав собі квартиру у нормальному районі, де був парк, і нібито все передбачив… Усе, окрім того, що можна переступити через наше законодавство".

З 1997 року, розповідає мені Юрій, парк втратив близько 18,5 га. Частина території за рішенням облради була віддана під бізнес, друга частина – незрозуміло куди.  І це при тому, що парк за статусом є пам’яткою садово–паркового мистецтва місцевого значення і за законодавством чітко прописано що можна там робити. "Створюються альтернативні громадські організації, аби лобіювати інтереси бізнесу, забуваючи, що цей самий бізнес на території парку з самого початку був заборонений", – пояснює активіст.

У 2015–му році місцева влада прийняла рішення про демонтаж одного МАФу у парку, але він і досі стоїть. Після візиту будь–якої інспекції результатом перевірки є лише припис. "В листопаді ми мали перевірку від екологічної інспекції, але припису так досі й не отримали (вони "не встановили особи і не знали, кому надсилати")"  – розповідає Юрій.

"Минулого року протоколом наглядової ради просили відімкнути електропостачання від міської мережі одному з нелегальних підприємств. – Пригадує одну з небагатьох перемог активіст і зазначає, що їм допомагає хіба що конфлікт між депутатами й міською радою, коли обидві сторони через ворогування між собою намагаються виглядати  хорошими і роблять вигляд, що допомагають.

Минулого року міськрада навіть прийняла рішення про план розвитку парку. Однак Юрій Воронка пояснює – це зроблено всупереч законодавству і без затвердження в екологічній інспекції.

"План не має писатися якимось депутатом "на колінах" у департаменті економіки, аби дозволити у цьому плані незаконну діяльність. Ми виграли у суді та скасували це рішення, виграли і у Львівському господарському апеляційному суді. Демонтаж мав би відбутися ще у 2015 році, проте це рішення так досі і не виконали. Згодом нам повідомили, що за реформування відділів виконавчої служби цього року нібито загубили судовий наказ, тому виконавче провадження було скасовано. Пересічний громадянин після цього склав би руки, але ми вже звернулися з цього приводу до прокуратури", – натхненно розповідає історію боротьби активіст.

Утім, замислившись, додає, – за ці п’ять років так нічого й не домігся. Залишається тільки ставити посадовцям одне й те саме запитання: "Якщо до вашої хати зайде незнайомець, поставить розкладачку і скаже, що тепер житиме у вас – ви так само просто це дозволите?"

З юридичної точки зору

Про ті ж самі проблеми розповідає мені Тетяна Шепелько, юристка, якій проблеми парку "Жовтневий" добре знайомі.

"У нас у місті є декілька парків, два з них вважаються пам’ятками садово–паркового мистецтва – це Центральний парк імені Т. Шевченка та парк "Жовтневий", який я намагаюся захистити. Існує закон "Про природно–заповідний фонд країни", статті якого регламентують діяльність цих парків. Тільки найвищі органи можуть це змінити. Проте у нас це не працює, адже визнати діяльність незаконною, довести це, і потім цього підприємця "попросити" з парку значно важче та дорожче, ніж вести її незаконно, корупційно приплачуючи всім, хто цікавиться цим бізнесом і жити спокійно – годувати себе та своїх нащадків, не думаючи про наслідки цього для всіх українців. Це бізнес "по–українськи", який знищує усі зелені осередки у Чернівцях і годує сім’ї тих, хто вважає, що це нормально".

 

З її слів, кожен МАФ "на курячих ніжках" має властивість "обрости" бетоном, збудувати собі майданчик, і перетворитися на повноцінного "мешканця" парку. Тетяна вважає, що ми ще не можемо наслідувати Європу, де для торгівлі є спеціальні столики, що присмоктуються до трави і так само легко прибираються. В нас більш популярний спосіб  – знищити зелень і залити усе цементом.

"Коли у своїй свідомості ми дійдемо того рівня, що розумітимемо, що якщо порушити закон у чийсь бік, то не варто дивуватися, що його порушать і проти нас – тоді й народиться поняття правосуддя в Україні" –  стверджує юристка. А почувши, що наступним моїм співрозмовником буде директор парку "Жовтневого", усміхається і додає: "Навряд чи Сергій Васильович розповість вам про те, яка стаття забороняє паління, вживання алкогольних напоїв чи розпалювання багать на території парку, але обов’язково скаже, що вже нічого не можна змінити". І вона мала рацію…

"Отак як є. А може бути й гірше, а може бути зовсім, зовсім зле…"

Директор парку "Жовтневого" Сергій Столяр трохи спізнився на зустріч. Певне тому й перейшов одразу до діла. Довго перераховуючи усі переваги території, за яку він відповідальний, Сергій Васильович також додав, що за його "хазяйнування" парк став набагато більш пристосованим для відпочинку, аніж був раніше. А зараз вже заявлено про конкурс на нову концепцію розвитку парку, яка зможе зробити його ще комфортнішим і кращим.

"Розумієте, ландшафтний дизайнер з Києва взагалі сказала, що  парку має бути 40% дерев, у той час як у нас їх усі 90%. Нам ще й вирубувати треба, аби називатися парком", – реагує директор на питання про МАФи. А далі таке вже знайоме пояснення: забудови у парку з’явилися ще до 2015 року, коли він став директором. Моє зауваження, що забудови незаконні пан Сергій відбиває з елегантністю тенісиста: "Ви ж розумієте – ці питання вже не до мене".

Директора більше цікавлять гроші для розвитку парку, а їх платять підприємці, які там працюють. "На даний момент завдяки меру та депутатському корпусу вдалося зупинити той наплив точок у нашому парку. З того часу, як я став директором, жодної нової торгівельної точки не з’явилося" – додає він і з його відповіді геть не зрозуміло чим є підприємці для "Жовтневого" – злом чи благом.

Що робити?

Юрій Воронка, громадський активіст: "Шукати партію, яка може нам чимось допомогти та мотивованих людей – аби нас було більше, ніж п’ятеро… Ставати депутатами, оскільки довіру людей не заслуговуєш лише тим, що ти – навіжений активіст і борешся вже п’ять років. Це питання довіри".

Тетяна Шепелько, юристка: "Потрібна інвентаризація майна парку "Жовтневого" та проект землеустрою, а не просто концепція, а також зміна статуту, де буде вписано природне законодавство… І, звісно, іти в міську раду".

Сергій Столяр, директора парку "Жовтневий": "Наразі нам потрібен план реконструкції та нова концепція, на яку вже оголошено конкурс".

Я вирішила на власні очі подивитися, наскільки ж серйозна проблема у парку "Жовтневому". Витративши півгодини у міському транспорті, я все ж дістаюся місця призначення і приємно дивуюся: тут надзвичайно гарно і відносно чисто. Навіть забруднені водойми не псують загального враження від цього місця, де люди дійсно мають щасливий вигляд. Озера, спорт–кіт, дитячі майданчики та… численні мафи з кавою, випічкою та алкогольними напоями. Вони користуються попитом у відвідувачів, один з яких на питання про те, чи не заважають ці точки відпочивати, відказує: "Особисто мені – тільки допомагають".

Чому Березенко підставляє Порошенка?
Недавно на сторінках видання Главком заступник голови депутатської фракції "Блок Петра Порошенка" Сергій Березенко дав розлоге інтерв'ю, частину якого нашпигував брехнею та маніпуляціями щодо виборчої реформи.
Мирись, мирись, мирись, і більше не сварись
Жителі міста стали заручниками конфлікту між мером та депутатами міськради.
Подолати пасивність: як функціонуватиме Молодіжний центр в Хмельницькому
Молодіжний центр – це своєрідний вільний простір, місце, де молодь може згуртуватися та змістовно провести час.