Мирись, мирись, мирись, і більше не сварись

Четвер, 12 липня 2018, 16:11
Марія Плеханова

Жителі міста стали заручниками конфлікту між мером та депутатами міськради. Через це страждають городяни, адже конфлікт в раді в результаті обвалюється на черкащан неремонтованими вулицями, хаотичною забудовою та постійними спробами забудувати набережну Дніпра.

Черкаси – місто у самому серці України, яке має величезне культурне та історичне значення для нашої країни. Мешканці Черкас люблять своє місто за зелені тихі вулички, які розбивають місто на безліч кварталів, за затишні маленькі кав’ярні, за парки та сквери, яких тут багато, за цю особливу атмосферу спокою і комфорту. Черкаси – це місто, де можна нікуди не поспішати, можна просто присісти на лавочку, пити каву і забувати про все.

Але, намилувавшись мальовничими краєвидами, згодом починаєш помічати і певні проблеми. Взагалі, Черкаси – це місто контрастів: воно має багату історію, але мало пам’яток архітектури; воно славиться культурними діячами минулого, але майже не має сучасного культурного життя. Черкаси могли б стати справжнім курортом із його довжелезною береговою смугою (близько 10 кілометрів!) та відносно чистим Дніпром, але зараз воно абсолютно не привабливе для туризму. Чому ж так сталося, хто винен і що робити?

Виявляється, Черкаси тільки зовні здаються спокійним і тихим містом, насправді ж воно зсередини оповите інтригами, скандалами і політичними конфліктами.  Протистояння міського голови і депутатського корпусу у Черкасах – це доволі традиційне явище, вже років п’ятнадцять відбувається цей процес, інколи вщухає, а потім розгоряється знов. Цього разу активна фаза протистояння, яка була викликана спробою забудови набережної у місті і бажанням депутатів змінити склад виконавчого комітету, який проголосував за дозвіл на цю забудову, власно завершилася шостого лютого 2018 року із зміною персонального складу виконавчого комітету і переобранням секретаря Черкаської міської ради.

Чому міський голова іде проти депутатів, а депутати і проти голови, і проти один одного? І однією лише "традицією" це не поясниш, повинні бути чіткі причини даного феномену. Із цим питанням ми звернулися до чотирьох черкащан, і двоє з них навіть брали активну участь у цьому протистоянні.

Олександр Радуцький, екс-секретар Черкаської міської ради

В 2015 році були вибори до місцевої ради, і на той час мером був Сергій Одарич. Коли у другий тур вийшли Анатолій Бондаренко і Сергій Одарич, ми зустрілися з Бондаренком і домовились про те, що я і моя команда будемо його підтримувати у другому турі, і ми обговорили умови, за якими буде розвиватися місто, якщо він стане мером. Завдяки нашій підтримці він став міським головою, і першій рік домовленості, які були у нас з Бондаренком, були абсолютно дотримані. Першою умовою було те, що він не буде забудовувати берегову смугу, яка для Черкас є родзинкою, все-таки небагато міст в Україні, які мають берегову смугу довжиною в десять кілометрів. Анатолій зміцнив свої позиції, показав серйозні результати, пішов працювати за нашими проектам, які були розпочаті ще до його мерства, а, розумієте, коли у людини є влада і гроші під виконання цих проектів, то його рейтинг виріс. Багато містян казали, що ось, прийшов Бондаренко – і все змінилося.

Але сталося так, що у цей процес втрутилися однопартійці Анатолія і висловили бажання розвивати місто в іншому напрямку. Одним із перших серйозних скандалів була забудова берегової смуги. Справа в тому, що виконком, який затвердив плани забудови берегової смуги, затвердив це у таємному режимі, навіть мене не повідомили, хоч я і був на той час головним секретарем міської ради. Депутати, ясна річ, виступили проти цього і відправили виконком у відставку, усі їхні рішення були скасовані. Але виявилось, що Бондаренко пішов не з нами, не з людьми, не з депутатами, він почав накладати вето на ці рішення. Разом із цим, він почав "купляти" депутатів посадами. Таким чином він купив п’ять депутатів – з них троє одразу отримали посади заступників директора департаменту, одного зробили начальником управління інспекції, і ще одного – заступником директора водоканалу. Проблема в тому, що жоден з них не має достатнього досвіду для таких серйозних посад, у одного з них навіть кримінальне минуле. Анатолій зробив все, щоб зібрати навколо себе таких "болванчиків", депутатів, які будуть підтримувати тільки його рішення і голосувати проти усіх інших.

Другий приклад, чому далі пішла така сварка, був "дерибан" бюджету з боку Бондаренка. Тільки у Черкасах і у Сумах є таке явище, як "прибирання зелених зон", у Сумах це з’явилося тільки на початку минулого року, тому що там теж мер від партії "Батьківщина". Міський голова дав команду департаменту ЖКГ провести тендер на прибирання зелених зон – це не парки, не сквери – це ті невеликі газончики, що вздовж вулиць розташовані. Коли я дізнався, що він дав команду на "дерибан" 300 мільйонів, я підійшов до нього і спитав: а чому, власне, 300 мільйонів? Адже не було жодного розрахунку, і досі їх немає, до речі. Він мені каже: "ну давай 150". Тобто немає ніяких планів, ніяких розрахунків, по суті, просто розбазарюємо у великій кількості кошти. В результаті, вони все-таки вийшли на тендер, провели його на 60 мільйонів гривень на рік, але завдяки депутатам це рішення було заблоковане, і на даний час тендер підписаний, але не зареєстрований в казні, і гроші на це не виділені не були. Міський голова побув лише рік легітимним головою для всієї громади, а потім він став "баригою" по відношенню до черкащан. Я завжди казав: щоб людину перевірити, потрібно їй надати гроші та владу.

Але зараз люди побачили, що відбувається в місті, вони нас підтримують, почали зараз впроваджувати практику імперативного мандата. Уже місяць триває процес щодо відкликання п’яти депутатів Черкаської міської ради, а на їх місце приходять депутати, які разом із своєю політичною силою готові виконувати передвиборчу програму. І це вже та більшість, завдяки якій міський голова не зможе ветувати рішення, а якщо і зможе, то депутати будуть йому протистояти. Відповідно, якщо міський голова не зупиниться, наступним  кроком буде відставка міського голови.

Ярослав Нищик, секретар Черкаської міської ради

На даний момент, треба розуміти, що як і в будь-якому процесі, є більшість – це влада, і є опозиція, і Черкаси – не виключення. У нашому випадку, більшість – це 25 депутатів міської ради, які підтримують голову, а опозиція – це решта депутатів. Завжди була, є і буде критика – інколи вона конструктивна, інколи вона неконструктивна, це вже залежить від особистих якостей кожного депутата, як він ставиться до своїх обов’язків і які етичні рамки він собі виставляє. Тобто, можна критикувати за роботу, але дехто з колег, нажаль, дозволяє собі переходити на особисті речі.

Я не вважаю, що це протистояння депутатів і міського голови не є проблемою, тому що чи то на рівні Верховної ради, чи то на рівні місцевих рад, це все одно буде діяльність представників певних політичних партій. Політика завжди передбачає боротьбу поглядів і наявність дискусії. Акцентую на тому, що інколи дискусія ведеться не в демократичний спосіб, і не відповідно до етичних і моральних норм. Але в будь-якому випадку це політичний процес, і коли хтось із депутатів, які опонують міському голові, вважає, що він чинить неправильно, це логічно, що він буде йому заперечувати, критикуючи його у публічному просторі. Чи, можливо, підозрюючи у вчиненні якихось не зовсім законних дій чи то з боку міського голови, чи то з боку членів виконавчого комітету, чи то з боку будь-кого з чиновників органів міської ради, то він звертається до правоохоронних органів, повідомляє про якісь порушення чи зловживання. Це абсолютно нормальний процес, звичайно, погано, коли це переходить на особисте і коли блокуються важливі для міста рішення. Тоді є розуміння, що жодна із сторін не поставила інтереси міста нижче за свої політичні амбіції.

 Насправді, ситуація в Черкасах найближчим часом може знову загостритися, оскільки вже проведена більша частина процесу відкликання п’яти депутатів міської ради, які, до речі, підтримують міського голову, і найближчим часом можливе переформатування більшості. Можна навіть сказати, нинішня депутатська меншість, відкликавши п’ять депутатів, які підтримують міського голову, і отримавши нових депутатів, може стати вже більшістю і знову почнеться протистояння проти міського голови.

Віктор Борисов, шеф-редактор сайту "Провінція"

Насправді, політики в цьому конфлікті майже немає. В кінці 1990х – початку 2000х в українську політику пішли ті, хто у 90х і 80х займався рекетом. В багатьох містах і обласних центрах ці люди грають дуже важливу роль. В Черкасах на місцевих виборах у 2015 році так звані представники силового бізнесу провели дуже багато своїх людей. Вони мали безпосередній вплив на міського голову, і приблизно рік-півтора міська рада чудово працювала. Спостерігачі навіть дивувалися – ніколи такого не було, щоб величезні гроші, які отримували міста після бюджетної реформи, так жваво і одностайно ділилися, тобто взаєморозуміння було надзвичайним.

Потім сталося так, що мер міста, для якого після перемоги на виборах єдиним завданням було не заважати ділити великі гроші, захотів бути справжнім мером, і саме тоді виникло величезне підґрунтя для конфлікту. Олександр Радуцький був і є яскравим представником саме тих кіл, які ділили бюджет міста Черкаси. Мер фактично залишився наодинці; по-перше, з поточними проблемами міста, по-друге, з кадровим голодом, і по-третє, з апетитами тих людей, які привели його до влади, але зараз є його ситуативними супротивниками, як Радуцький. Підґрунтя неприязні, яку вони відчувають один до одного, це одна проблема. Інша, не менш важлива проблема, це розподіл грошей: кожен з них хоче більше, кожен з них має десятки комерційних структур, до яких вони мають пряме або посереднє відношення, ці структури вигравали у тендерах і присвоювали величезні кошти. Знайти спільну мову у цьому питанні вони не можуть і не зможуть ніколи через те, що вони обидва є хижаками, загарбниками.

Для нашого міста це справді серйозна проблема. Взагалі, у Черкасах кояться абсолютно типові для України речі: погані дороги, не розвинута інфраструктура, невисока туристична привабливість, високий рівень безробіття. Зараз грошей у Черкасах, як, в принципі, і у інших містах України, стало більше, і якщо їх ефективно використовувати, якщо не красти, якщо добре робити дорожні ремонти і вкладати в інфраструктуру, можна трішечки підтягнути місто. А якщо люди просто вчепились одне одному в горлянку і не змусиш їх нічого робити, то для міста це дуже погано. Для Нищика це, звичайно, не є проблемою, бо він вистрибнув невідомо звідки, і одразу став секретарем міської ради. Для нього нормально, бо він отримує шалене кар’єрне зростання, у нього насправді все чудово. Для мене, як і для кожного жителя міста це є величезною проблемою. Але, як я вважаю, ні Радуцький, ні Нищик, ні мер міста ще не готові для роботи на таких відповідальних посадах.

Вікторія Феофілова, голова ГО "Молода Черкащина"

Зараз протистояння трохи стихло, але звісно, що є ворожнеча між частиною депутатського корпусу і мером міста. Не приймаються важливі для міста рішення, кожен намагається використати ситуацію на свою користь, кожен гальмує ті рішення, які йому не подобаються і просуває ті, які йому потрібні. Місто від цього не виграє, розвиток міста у таких умовах є неможливим. З іншого боку, якщо говорити про корупційну складову, яка часто присутня в багатьох рішеннях, оскільки одне одного вони намагаються завжди зловити за руку, то в цьому є і плюси. Є, звісно, речі, які не завжди відомі журналістам або активістам, але їх часто викривають саме противники певного депутата або партії. Звичайно, протистояння призводять до того, що ніякої злагодженої програми розвитку міста бути не може, від міської ради можна почути багато популізму і мало користі.

Можливо, позбавлення депутатів права взагалі оголошувати імпічмент міському голові якось цю ситуацію могло б виправити. Це ж не вони його обирають, його обирають люди, і мені здається, що відкликати його теж мають люди, і можна було б розробити якусь процедуру на кшталт відкликання депутата, і так само відкликання мера, щоб проводились референдуми з цього приводу, і якщо містяни незадоволені мером, вони його відкликають. Тоді у депутатів не було б такого впливу і, власне, того, що там зараз відбувається. Із нашим минулим мером, Сергієм Одаричем була така сама ситуація. Я вважаю, більше влади треба надати народу, тому що звільнити людину має право тільки той, хто її найняв, у нашому ж випадку – це жителі міста Черкаси.

Цей склад ради досить злагоджено працював перший рік, коли був величезний бюджет і усім доставався його шматочок. Потім бюджет зменшився, і далі вже ділитися вони не змогли. Тому, як на мене, поміняти ситуацію може зміна міської ради взагалі, але не факт, що щось якісно зміниться. Мені не подобається, як працює міський голова, тому що, в зв’язку із децентралізацією і збільшенням бюджету, у міста було набагато більше коштів, ніж у минулі роки, і ці кошти можна було використати на розвиток міста і запустити якісь програми, які б призвели до системних змін. Натомість, ці кошти були розтринькані на популістичні речі, такі, як закласти плиткою купу дворів, або поставити купу зупинок, причому все це виконувалось тими підприємствами, до яких мер має відношення. На ті речі, які місто не збагачують, а лише роблять видимість кращого життя. Я абсолютно незадоволена кадровою політикою призначення депутатів на усілякі гарні посади, що забезпечує йому лояльність і підтримку цих депутатів.

Секретар міської ради – це доволі технічна посада, тобто секретар повинен просто забезпечувати нормальну роботу в раді. Колишній наш секретар, Олександр Радуцький, був просто второю головою у місті, він розрулював господарчі питання, усі до нього бігали, коли складався бюджет. З одного боку це людина, яка має дуже багато знань в цій сфері, а з іншого боку цей досвід використовується не для розвитку міста, а для розвитку певних людей. У новому секретарі мені сподобалось, що першими його кроками були кроки саме по налагодженню роботи міської ради, наприклад, була нарешті запроваджена система голосування, бо раніше всі голосували руками, хоч система була закуплена і встановлена вже дуже давно, чи оприлюднення рішень і трансляція досліджень. В принципі, кроки правильні і він саме це має робити – забезпечувати нормальну роботу в раді і роботу комісії.

Я думаю, ця ситуація періодично буде загострюватись, потім трохи спаде і знову розгориться. Зараз вже намагаються відкликати кількох депутатів, щоб послабити позиції міського голови. Якщо вдасться їх відкликати, сили в міській раді знову зміняться. Якщо чесно, я не очікую якісного змінення ситуації до наступних виборів, думаю вони і далі будуть чіплятись одне до одного, намагатися якось підставити, і, поки не пройдуть вибори і не зміниться состав міської ради і, може бути, голова, я не очікую покращень в місті Черкаси.

Чотири погляди на проблему паркування у Львові
Місто Львів – окраса Західної України. В центрі міста куди не подивись – історична пам’ятка.
Мирись, мирись, мирись, і більше не сварись
Жителі міста стали заручниками конфлікту між мером та депутатами міськради.
Подолати пасивність: як функціонуватиме Молодіжний центр в Хмельницькому
Молодіжний центр – це своєрідний вільний простір, місце, де молодь може згуртуватися та змістовно провести час.