Позбавитися "вивіскового Шанхаю" 3.0

Середа, 11 липня 2018, 14:12
Ірина Косицька

Шановні пасажири! Потяг прибуває до проміжної станції "Тернопіль". Зупинка триватиме одну хвилину.

Так зустрічає мене Файне місто. Місто студентів. Місто-парк. Місто, туристичне значення якого явно дуже недооцінене, порівняно з іншими точками на мапі Західної України. Усе, що треба для життя, знаходиться у центрі. Затишно розмістилися тут міська рада та центральний універмаг, тематичні паби і сучасні кафе, драматичний театр і Тернопільський став – туристичне серце міста. Руху транспорту ніби і не існує. Та й навіщо, коли все під рукою?

Файне місто Тернопіль?

Від потяга до однієї з найпопулярніших кав’ярень, де зустрічаюся з координаторкою Центру UA в регіоні Юлею Ковальчук, п’ять хвилин пішки. Кава і одразу до справи. Юлія знайомить з одним з поточних проектів Центру UA у Тернопільській області – на часі питання впорядкування розміщення вивісок.

- Тему проекту обрали після аналізу висвітлення проблем Тернопільщини у ЗМІ, багатостороннього спілкування з громадськими організаціями, представниками органів місцевого самоврядування, які наголошували на проблемах зовнішньої реклами у місті, - розповідає координаторка.

У підсумку, зупинилися на вивісках – одному з аспектів зовнішньої реклами, адже центральна частина міста захаращена великими конструкціями, які не відповідають колористиці фасадів будівель та загальному стилю міста в цілому. Під час проведення публічної консультації стало зрозуміло, що тему обрали правильно – до історії підключилися практично всі – від рекламістів та підприємців до муніципальної поліції, яка зараз почала слідкувати за законністю вивісок і активно співпрацювати у цьому напрямі з управлінням архітектури.

- А ходімо до міської ради? Там про цікаві речі розкажуть, -  наполягає Юлія Ковальчук.

До будівлі органу місцевого самоврядування рухаємося по Валовій – пішохідній вулиці, на якій зберіглася архітектурна забудова кінця ХІХ століття. Тут мабуть мала б побачити вцілілу історичну частину Тернополя, та ба! В очах (особливо зараз, після усвідомлення існування проблеми) блимають лише довжелезні вивіски "Ломбард Партнер", Yves Rocher, "Алі-Баба"…

 
вул. Валова

Начальник реклами, але не вивісок

Підіймаємося сходами до начальника управління стратегічного розвитку Юрія Дейнеки. Щирий, привітний, всміхнений, він зустрічає нас на порозі свого маленького кабінету. Юрій займається питаннями зовнішньої реклами міста. До 2013 року вивіски були в його компетенції.

Але у 2012 році Верховна Рада України прийняла закон, зробивши рекламні та інформаційні стенди, дошки, вивіски малими архітектурними формами. До Тернополя рішення парламенту дійшло на рік пізніше. Відтоді за вивіски як МАФи відповідає управління архітектури, містобудування й кадастру. Але питання для начальника сектора стратегічного розвитку не стало від того чужим, адже піар Тернополя та розміщення інформаційних вивісок нерозривно пов’язані - якщо друге робиться не за правилами, перше страждає.

Пан Дейнека добре пам’ятає, коли проблема упорядкування вивісок набула актуальності.

- Роки 2-3 тому ринок почав оживати після кризи. До того ж, у Тернополі прийняли програму культурної спадщини, згідно якої будь-яка вивіска на будинку, що належить до пам’яток архітектури місцевого чи національного значення, має бути погоджена управлінням архітектури обласної адміністрації.

- У листопаді минулого року, - продовжує Юрій Петрович, - міський голова вирішив перевірити законність та естетичність вивісок у центральній частині Тернополя. Пішла велика хвиля ревізій. Муніципали виявили 350 порушників.

Пан Дейнека скептично посміхається. Каже, що нібито після наступної перевірки кількість тих, хто діє не за правилами, зменшилася до 250.

Чи справді виправилися ті сто? Виявляється, є шляхи обходу закону: низка підприємців (особливо тих, що мають назви своїх компаній іноземною мовою) оформлюють вивіску як рекламну продукцію та сплачують кошти до міського бюджету.

- Ми на це частково йдемо, - зізнається пан Юрій, - але тільки за умови, коли наші архітектори у раді з реклами затвердять вивіску як естетичну й таку, що не тисне на погляд.  Таких погоджень було небагато – 5-6 із близько 40 запитів.

У попередні рази представники громадськості готові були ініціювати зміни разом із владою. Далі розмов не зайшло. Щодо теперішніх змін чиновник налаштований оптимістично.

- Тут вже маємо кілька зроблених кроків: провели публічну консультацію, отримали листа від громадської організації та міський голова дав команду створити робочу групу. Відбулося перше засідання робочої групи, скликали друге. Наше завдання – достукатися до компаній, що займаються рекламою.

Юрій Дейнека дуже збентежений. Не розуміє, чому такі великі компанії, як "Київстар", "Золотий вік" та інші не мають чи не дотримуються корпоративної політики і в кожній області чинять по-різному.

Коли головне не гроші

Наступний наш співрозмовник директор Тернопільского інформаційно-туристичного центру Тарас Ковальчук.

 

Тарас Ковальчук

У нього комунальне підприємство, проте він твердо переконаний: дбати в першу чергу потрібно про гостей, а не про прибутки.

- Коли людина приїжджає в місто, у неї складається певне враження про нього. Вивіски - одна з тих ключових речей, на які людина звертає чи не звертає увагу. Найкраще - коли не звертає, - акцентує Ковальчук.

Пана Тараса обурює відсутність у місцевих підприємців знань про маркетинг: "вважають, що чим більша вивіска, тим більше відвідувачів і, разом з тим, клієнтів".

Навіщо мірятися з іншими компаніями довжиною вивісок та робити з них рекламу? Така конструкція має виступати лише вказівником геолокаційного розташування бізнесу, - наголошує управлінець.

Бар The Fitz в Одесі, за словами Тараса, є вдалим прикладом компанії, у якої "малесенька бронзова вивісочка не заважає збирати вечорами аншлаги".

За іншим прикладом ходити далеко не потрібно – це магазин комп’ютерної техніки КТС у Тернополі, який ще нещодавно був заліплений рекламою, а сьогодні має сучасну, світлову вивіску. Зняли банери, відкрили вікна – їх продажі збільшились удвічі. Чудовий доказ того, що великі розміри вивісок можуть стати не лише марнотратством, а й призвести до відлякування потенційних клієнтів.

 

Магазин комп’ютерної техніки КТС до та після зміни вивіски

Соціально відповідальна реклама

Соціально свідомого підприємця ми почули. Вирішуємо пошукати чи є такі виробники реклами. Степан Семенів, директор мережі друку "Паперівка" погоджується поділитися з нами власними занепокоєннями щодо проблеми засилля реклами у місті.

Ще до початку активних дій зацікавлених сторін щодо вирішення проблеми вивісок, С.Семенів створив на своїй сторінці у Facebook допис-обурення з фотографіями вулиці Валової. Він пише:

 
Запитуємо у рекламного виробника, чим закінчився все-таки цей інцидент.

Розповідає, що компанія Yves Rocher Ukraine залишила коментар під дописом, в якому було сказано, що зі Степаном у найближчий час зв’яжеться консультант, проте донині ніхто так і не звернувся.

- Перероблення вивіски саме по собі не є затратним, але ж воно тягне за собою демонтаж старої вивіски і ремонт фасаду. Це вже інший порядок цін. Якби міська рада була готова взяти на себе оновлення будинку після демонтажу, то це інше питання, - пояснює Семенів.

"Паперівка", каже підприємець, завжди попереджає своїх клієнтів, що запускатиме вивіску в друк лише тоді, коли вона отримає погодження в управлінні архітектури, містобудування й кадастру, куди рекламне агентство надасть два макети: фасад до і після встановлення вивіски. Перевірка займає до двох тижнів.

Івано-Франківськ як приклад

Андрій Кір, представник громадської організації City Project, вважає, що "Тернополю варто було б не правила нові видумувати, а взяти практику інших міст". Активіст пропонує придивитися до Франківська.

Кілька років тому там зробили воркшоп - запросили дизайнерів, підприємців, рекламістів. Відфотографували всі будинки, де ситуація з вивісками була критичною. Далі, протягом презентації, "зафотошопили тих потвор" і створили дизайн, що виглядав цивілізовано. Після того, як результати події розлетілися по соцмережах і громадськість зацікавилася ідеєю, підприємці почали активно впроваджувати зміни.

- Спочатку ні в кого не буває просто. Інколи й цілого року може не вистачити, щоб переробити вивіску, адже це фінансові затрати, - пояснює Андрій та наголошує на тому, що варто зробити так званий "перехідний період", "щоб люди звиклися з цією думкою та знайшли гроші для заміни вивіски".

Головні винуватці

Управління архітектури, містобудування й кадастру. Саме цей орган вже протягом п’яти років завідує питаннями упорядкування розміщення рекламних вивісок. Чи не головні винуватці захаращення міста? Вирушаємо до них, щоб дізнатися.

Головний спеціаліст відділу містобудівного планування Руслан Дацюк скаржиться на підприємців. Мовляв, представники бізнесу не погоджують вивіску перед її замовленням.

- У нас існують дуже чіткі правила, в них конкретно прописано – не можна чіпати архітектурні елементи, затуляти більше 50% простору на вікнах. Вивіска має бути до 3 метрів – і то забагато.

Дивуюся та питаю, як бути із вивісками на великих будівлях, типу Новусу чи готелю "Тернопіль". Він погоджується, що правила не такі вже й чіткі. Вони явно потребують змін.

- Треба уточнити, що для окремо стоячих будівель із великою загальною площею вивіска може бути і більша за три метри, - погоджується чиновник, додаючи, що було б добре, якби на старих будівлях вивіски робити окремими буквами, як у КТС, а не єдиними площинами.

Смерть великогабаритній рекламі?

Єдиний вихід боротьби управління архітектури, містобудування та кадастру бачить у демонтажі.

 

- Маємо три величезних аркуші зі списками адрес незаконних вивісок. До них уже заходила муніципальна поліція та залишала припис: "протягом двох тижнів звернутися в управління архітектури та погодити вивіску". Хто цього досі не зробив – опиниться під демонтажем, – говорить Руслан Дацюк.

Координаторка Центру UA у регіоні Юлія Ковальчук також виступає за методи примусу. Влада, на переконання активістки, має не замовчувати цю проблему, а йти шляхом штрафів, демонтажу і будь-яких інших законних методів, щоб донести до власників бізнесу, що їхні вивіски жахливі, та зберегти історичні пам’ятки міста.

Натомість підприємець Тарас Ковальчук проти жорстких методів покарання. Секрет успіху вбачає у перетворенні проблеми в тренд.

- Треба показувати власним прикладом. Ми говоримо про соціальні речі, адже місто невеличке, та всі знають одне одного, і якщо у кума Василя і в свата Петра добре, то і в мене має бути так само, - Тарас робить ставку на консолідацію більшості.

Рекламник Степан Семенів також більше сподівається на ланцюгову реакцію.

- Зараз за прикладом КТС хлопці із сусіднього магазину роблять ремонт і вже за кілька місяців створять нову, правильну вивіску. Успіх КТС діє. Треба більше розповідати про нього іншим підприємцям, показуючи фінансову звітність компанії до та після зміни вивіски.

Про дедлайни повного упорядкування вивісок більшість промовляє в один голос – історія триватиме ще не рік, і не два. Усе залежить від активності громадськості. Директор "Паперівки" налаштований скептичніший – важає, що скоро про це питання знову забудуть на кілька років і згладять іншими проблемами, які постануть у Тернополі.

***

Час вирушати додому. Файне місто прощається зі мною, натомість я ще довго не прощатимусь із ним. Тепер хочеться слідкувати, що ж буде далі: чи стане Тернопіль за кілька років милий туристичному оку чи вчетверте позбавлятиметься від "вивіскового Шанхаю"?

Чотири погляди на проблему паркування у Львові
Місто Львів – окраса Західної України. В центрі міста куди не подивись – історична пам’ятка.
Мирись, мирись, мирись, і більше не сварись
Жителі міста стали заручниками конфлікту між мером та депутатами міськради.
Подолати пасивність: як функціонуватиме Молодіжний центр в Хмельницькому
Молодіжний центр – це своєрідний вільний простір, місце, де молодь може згуртуватися та змістовно провести час.