Четвер, 19 квітня 2018, 15:18
Ми нізащо не повіримо, що вам вдалося вийти з дому в справах у Києві і не зустріти на своєму шляху Тараса Костанчука. Це – людина з шаленою кількістю столичних сітілайтів та білбордів. Зовнішня реклама, яка презентує киянам "нове обличчя", прикрашає місто вже другий місяць.
Цікаво, що реклама не позиціонує Тараса Костанчука як майбутнього кандидата до будь-якого органу влади. Вона повідомляє лише про те, що він очолює об’єднання учасників АТО, і пропонує долучитися. Якби не цей заклик, можна було би вважати, що хтось просто дуже хоче, аби кияни запам’ятали цю людину.
Спецпроект "Вибори вибори" розібрався, хто такий Тарас Костанчук, чи має він політичні амбіції, хто платив за масштабну рекламну акцію та які скелети ховаються в шафі людини з бордів.
А ви хто?
Тарас Костанчук з’явився в інформаційному полі кілька років тому як доброволець батальйону "Донбас" з позивним "Бішут". В інтерв’ю та публічних виступах він фігурував як командир штурмової групи.
Прийшовши з війни у 2014-му, Костанчук заснував і став керівником громадської організації "Військово-патріотичне громадське об’єднання учасників АТО "Справедливість". До складу об’єднання, за даними з сайту, входять військові, активісти, волонтери, представники громадськості та підприємці.
"Метою ГО "ВПО учасників АТО "Справедливість" є захист інтересів звичайних громадян, боротьба з корумпованими чиновниками і правоохоронцями, злодіями-олігархами", – пишуть про себе члени організації.
Це об’єднання є засновником майже одноіменного благодійного фонду. Фонд займається допомогою ветеранам АТО.
Назва організації ніби натякає на зв’язок Тараса Костанчука з партією "Рух Валентина Наливайченка "Справедливість". І він справді є.
"Бішут" був членом політичної ради партії та керував одним із дочірніх проектів під назвою "Армія гідності". Цікаво, що попри очевидний зв’язок "Справедливості" Костанчука зі "Справедливістю" Наливайченка, він ніде офіційно не констатується.
Навіть більше – тепер Тарас Костанчук заперечує свою причетність до цієї політичної сили. Раніше інформація про нього як члена політичної ради та очільника столичного осередку партії була розміщена на офіційному сайті "Справедливості".
Однак після того, як ми 13 квітня завітали до нього з низкою питань, відомості вилучили. Натомість розмістили офіційну заяву про те, що Костанчук більше не співпрацює з партією, а діє в окремій громадсько-політичній ініціативі.
"З грудня я вже не є членом політичної ради у Наливайченка, ми пішли своїм шляхом. Незважаючи на всі плюси і хороше, що зробив Валентин Наливайченко, у нього є великий мінус для українця – це те, що він був уже при владі і його тягне назад", – пояснює свою позицію Костанчук.
Напрошується справедливе питання: у межах якої політичної сили діє тепер Тарас Костанчук? За його словами, йдеться вже навіть не про громадське формування "Справедливість". Це, мовляв, надто вузько, а йому хочеться об’єднати навколо себе багатьох людей, які йдуть у політику з війни.
Політичні амбіції в людини з бордів однозначно є, але в які органи та з якою політсилою буде балотуватися – ще не визначився.
"Звичайно, в оптимальному вигляді було б непогано, якби мені вдалося зробити перешкоди чинним претендентам на президентське крісло і допомогти комусь обійняти це крісло з тих, хто ще на нього не претендував.
Якщо вони будуть першими, то я буду впливати на президентські перегони, якщо першими будуть позачергові парламентські вибори, то я спробую впливати на ситуацію на парламентських виборах. Які вибори будуть, так ми й будемо впливати", – хвалиться Костанчук.
Проте така невизначеність не завадила йому заповнити собою весну в Києві.
Зовнішня реклама, обличчям якої став Тарас, з’явилася у дві хвилі. У березні, за його словами, вони встановили близько 140 бордів та сітілайтів і близько 160 – у поточному місяці. Нас запевнили: на місяць це обходиться в понад 600 тисяч гривень.
Для порівняння: за 77 рекламних площин для Віктора Чумака ГС "Хвиля" заплатила майже мільйон гривень. За різними оцінками, розміщення 100 площин по Києву обійшлося б щонайменше від 700.000 до 800.000 гривень.
Навіть якщо на рекламні площини в Костанчука є клієнтські знижки, то питання про походження цих грошей залишається відкритим.
"Я все життя заробляю гроші. Слава Богу, мені вдавалося це робити, – пояснює "Бішут". – У мене є фірма з інтелектуальної власності, і я юрист практикуючий".
"Фірма з інтелектуальної власності?", – уточнюємо ми.
"Фірма з інтелектуальної власності на дружині. Вона патентний повірений там. Я просто кажу, звідки гроші загалом".
"Ви хіба не розлучений?", – натякаємо, що бачили і судове рішення, й останню декларацію.
"Ну да. То в чому питання? Я кажу, у мене є гроші".
"Я планував вбивство Януковича. Але це не заважало спілкуватися з Бойком" – Костанчук про досвід у політиці
Попри те, що Костанчук позиціонує себе новою людиною в політиці, соціальні мережі вже відреагували на зовнішню рекламу з ним. Частина відгуків про Костанчука – як про доволі одіозну особистість і зовсім не нову в політиці.
"Вилізло "чудо" на борди", – прокоментував появу першої хвилі реклами лідер "Автомайдану" Олексій Гриценко.
"На рекламних банерах він виглядає суворим та принциповим, але скільки коштує його принциповість? Відповідь на це питання можна знайти на інших фото, яких ви ніколи не побачите на рекламних банерах", – написав у себе на сторінці боєць "Донбасу" Євген Шевченко.
Як виявилося, попри декларування добрих намірів, Костанчук у політиці – обличчя далеко не нове. Ще в часи шостого скликання парламенту (2007-2012 роки) він був помічником нардепа від "Нашої України – Народної Самооборони" Юрія Кармазіна.
Як склалася його доля після цього офіційно невідомо. Як повідомив боєць "Донбасу" Євген Шевченко, Костанчук був членом Партії регіонів. Сам "Бішут" це заперечує, мовляв, ідеологічно ця політична сила ніколи не була йому близькою.
Парадоксальним є також те, що Костанчук нібито був активним учасником Революції Гідності і навіть отримав контузію в дні найзапекліших протистоянь, а вже на президентських виборах 2014-го став довіреною особою кандидата від "Опозиційного блоку" Юрія Бойка.
Як така позиція та підтримка Майдану могли співіснувати в одній голові – лишається здогадуватися. Костанчук пояснює:
"Коли прийшов Янукович до влади, спочатку я планував його вбивство. Я був єдиний, наскільки я пам’ятаю, хто заявив в СБУ по телефону, що замінував проїзд від Верховної Ради. Але це не заважало мені спілкуватися з Бойком, який двічі на рік організовував нам перепоховання бійців Другої світової війни".
Він має на увазі свою громадську організацію "Дніпро-Україна", яка займається пошуком та перепохованням загиблих у Другій світовій війні. Спільні фото Костанчука та Бойка, як правило, саме з цих заходів.
Попри заяву про ідеологічну неблизькість, Костанчук не бачить нічого поганого в тому, аби бути довіреним у колишнього регіонала на виборах. Свій вибір пояснює доволі специфічно:
"Я в травні вже був на війні. Тому через його людей, які в нього в штабі працюють, мені зробили "корочку" представника Бойка. Я розумів, що потрібно їхати в Донецьк, Луганськ. Я ж не дурна людина, я дуже багато знаю з того, що стосується конспірації".
Політичні проби Костанчука продовжилися на виборах до Верховної Ради у 2014 році. Тоді він балотувався як самовисуванець по 114 округу, що на Луганщині, проте його не обрали. Була ще одна спроба потрапити до парламенту. Утім, як виявилося, заздалегідь провальна.
2016-го року Костанчук був одним із технічних кандидатів на скандальних виборах на 205 окрузі в Чернігові, за яким у парламент потрапив Сергій Березенко. У машині самовисуванця Костанчука знайшли списки виборців, кілька сотень тисяч гривень у конвертах, агітаційну продукцію кандидата від БПП Сергія Березенка та зброю. Тоді він взяв відповідальність на себе публічно, але агітки від БПП у своїй автівці назвав збігом обставин.
Була в Костанчука й успішна спроба прийти до влади. На місцевих виборах він балотувався в мери міста Вишневого та до міськради за списком БПП. У результаті він таки став депутатом.
"Я завжди від них відхаращувався, але на той момент ситуативно на виборах вони мене поставили головним у списки, і я зайшов за списками", – пояснює незручну ситуацію Костанчук. Наразі він уже склав повноваження. Більше не хоче, аби його пов’язували з політичною силою влади.
Скелети в шафі
На сайті громадської організації "Справедливість" Тарасу Костанчуку відведена окрема сторінка. На ній пишуть:
"На Майдані був з перших днів. Після початку АТО пішов добровольцем на фронт: інструктором, а згодом командиром штурмової групи батальйону спеціального призначення "Донбас" Національної гвардії України".
Відомо, що "Бішут" брав участь у боях під Іловайськом. Коли дістав там поранення, йому довелося переховуватися в лояльних місцевих мешканців. На підтвердження своїх слів Костанчук показує нам фото з "іловайською бабусею". Розповідає, що старенька була доброю до нього і дозволила перев’язати голову наволочкою.
Однак інші військові розповідають зовсім не таку версію подій.
"Відбувалося бойове зіткнення в центрі Іловайська, і просто він зник. Тобто в розпалі бою ніхто не слідкував, де він подівся. Після повернення вже почали рахувати втрати. Його вважали загиблим.
Шукали його, як і інших багатьох. І його телефон по білінгу світився по Донецьку та іншій окупованій території. Він не знав, що ми маємо дані по білінгу, і коли він повернувся, сказав, що був в Іловайську весь цей час у якихось цивільних", – розповідає Євген Шевченко.
Офіційно підтвердити цей факт наразі неможливо. Разом з тим, очевидно, що позиція Костанчука значною мірою розходиться з іншими представниками батальйону. Йому нерідко закидають використання бренду батальйону в корисливих цілях.
Прикладом є так звана охоронна фірма "Донбас-Безпека".
Офіційно її створили та керують інші люди, однак свою причетність Костанчук підтвердив сам: "Я пов’язаний формально. Цю фірму створили на базі тих хлопців, з якими я працював, які вийшли з війни, з полону. Директор її – мій побратим, Брокер".
Незважаючи на декларовані охоронні функції, фірму періодично звинувачують у рейдерстві.
"Він (Костанчук) створив свою охоронну фірму. Взяв "донбасят". Почав платити їм зарплату. Вони віджали під Вишгородом у Хотянівці садовий кооператив. Відключили людям світло, іншим дали землю в цьому кооперативі і поставили свого директора, який лояльний до Костанчука", – розповідає "кіборг" Георгій Турчак.
За словами Євгена Шевченка, це не єдиний випадок, коли "Донбас-Безпека" "віджимає" майно інших людей. Зокрема, після захоплення багатоповерхового будівництва в селі Білогородка рейдерам начебто обіцяли квартири, які вони так і не отримали.
У самій "Донбас-Безпеці" звинувачення в рейдерстві відкидали.
Незаконність такої поведінки однозначно потрібно доводити в суді, однак очевидно одне: використання назви батальйону у власних цілях загрожує дискредитацією воїнів АТО загалом.
Відомо, що "Бішут" у 2015 році був помічником народного депутата Семена Семенченка на громадських засадах. Тепер він неодноразово виступає проти колишнього провідника батальйону.
На одному з таких виступів Костанчук критикував акцію "Велика політична реформа", на якій активісти вимагали створення антикорупційного суду, скасування депутатської недоторканності та проведення виборчої реформи.
Хвилю обурення серед військових викликав той факт, що Тарас Костанчук підтримав головного військового прокурора Анатолія Матіоса. У 2016 році вони разом провели брифінг, на якому переконували, що для передачі в суд справи щодо винуватців Іловайської трагедії минуло замало часу.
А вже влітку 2017-го Костанчук вимагав виділення розслідування щодо Іловайської трагедії в окрему справу.
У колах бійців АТО про "Бішута" говорять як про людину, яка начебто закликала їх усіх до бунту проти влади.
"Вперше я про нього почув, коли він почав оббігати київські міські спілки ветеранів АТО і закликати хлопців до повалення влади. Він намагався зустрітися зі всіма. Керівники районних спілок про це казали.
Крім того, я потім почав наводити про нього довідку і через правоохоронні органи, і через хлопців з Донбасу. Всі сказали, що не було такої штурмової групи, якою він нібито керував", – розповідає "автомайданівець" Олексій Гриценко.
Читайте також
Як виявилося, Костанчука неодноразово можна зустріти в документах з судового реєстру. У березні 2014 року проти нього відкрили кримінальну справу за фактом завідомо неправдивого повідомлення про злочин.
За версією обвинувачення, він дізнався, що вже знаний в Україні аферист Артур Будовський-Беланчук був затриманий за кордоном, а його майно в Україні ніким не контролюється. Після цього Тарас написав боргову розписку на суму 10 мільйонів гривень, підробивши підпис Будовського-Беланчука, і повідомив про це прокуратуру.
Однак суд Костанчука виправдав, бо прокурори не змогли довести, що саме він вчинив цей злочин. Разом з тим, судовий реєстр містить інформацію про позов Костанчука про стягнення боргу. Під час розгляду справи було встановлено, що записка підроблена.
Ще один судовий спір стався з Костанчуком вже за його депутатства.
"Ставши депутатом, Костанчук на сесіях міської ради почав публічно захищати екс-регіонала Сергія Кафтю, який незаконно зводив житловий комплекс "Акварелі" у Вишневому", – розповів на своїй сторінці у Фейсбуці активіст міста Ігор Труба.
Пізніше він же подав позов на "Бішута" щодо захисту ділової репутації. Труба прийшов на засідання міської ради Вишневого з судовим рішенням, аналог якого розміщений у судовому реєстрі.
"Якщо ви сюди приперли якийсь папірець, який можете собі в дупу засунути, – сказав депутат і юрист Костанчук про рішення суду, – треба, щоб було підтвердження, що це не ви зробили в себе вдома".
На одному з судових засідань у справі Костанчук також повідомив, що був оперативним співробітником Служби безпеки України.
"І це навіть у моїй трудовій книжці зафіксовано. Я був радником Наливайченка, а потім і Грицака в питаннях обміну полоненими", – стверджував нам "Бішут".
Отже, ми отримали ще одну людину, яка називає себе новим обличчям у політиці і готується до виборів.
Маємо учасника АТО з загадковою історією зникнення, фігуранта судових спорів, у тому числі й за кримінальним провадженням, і скандалів, пов’язаних із рейдерами, друга Юрія Бойка та міського депутата від провладної партії та ймовірного екс-співробітника СБУ.
Люди, які прагнуть прийти до влади в Україні, дуже часто можуть змагатися на предмет того, хто з них одіозніший. Редакція спецпроекту "Вибори вибори" таких висновків не робить, адже їх для себе має зробити кожен виборець.
Разом з тим, ми закликаємо знайомитися зі своїми кандидатами детальніше, аби потім не шкодувати про поставлену галочку в бюлетені.
ОНОВЛЕНО
Після виходу нашого матеріалу Тарас Костанчук був вкрай незадоволений публікацією. Спілкування редакції та героя тексту тривали з травня по сьогодні. Костанчук вимагав "внести відповідні правки до матеріалу", а його побратими звернулися з листом-вимогою "вилучення брехливої статті з українського інтернет-простору".
Обидва рази ми пропонували Тарасу Костанчуку залишити уточнюючі коментарі до статті в рамках права на відповідь, яке він має, як і кожен громадянин України. Нарешті ми отримали відповідь. Нижче повністю публікуємо коментарі без жодних змін.
1. Прокоментуйте, будь ласка, твердження Євгена Шевченка про те, що під час бойового зіткнення під Іловайськом і Вашого зникнення Ваш телефон світився по білінгу в межах Донецька та іншій окупованій території;
"По-перше, щоб не стосувалось білінгів, пересування, будь яких дій в Іловайську, Шевченко цього знати не може, тому що він там не перебував. Його твердження - це його абсолютні вигадки.
По-друге, що стосується технічної сторони самого білінгу. На прохання моїх друзів, які мене шукали (після поранення), правоохоронці встановили, що мій телефон "прив’язувався" до вишки в м.Харцизьку ( не в м.Донецьку), але так як це була єдина вишка, що працювала, то встановити де знаходиться телефон було неможливо.
Тільки завдяки трьом вишкам по триангуляції можна зрозуміти де саме знаходиться телефон. Там це неможливо було зрозуміти і встановити! І вже точно ніякий Шевченко цього зробити не міг, він просто бреше!
2. Прокоментуйте, будь ласка, звинувачення охоронної фірми "Донбас-Безпека" у рейдерстві. Ситуації по селам Білгородка та Хотянівка – не рейдерство? Що там сталося, на вашу думку?;
Я не знаю, що сталося у цих населених пунктах, тому що я не займаюсь "Донбас-Безпекою". Якщо у вас є питання до "Донбас-Безпеки" ви можете звернутись до Ігора Гевко, під позивним "Брокер", який є незмінним і постійним директором фірми "Донбас-Безпека". Він відповідає за всю діяльність цієї організації. Що відбулось в Хотянівці і десь в інших місцях – ці всі питання можна задати йому.
Але хочу зазначити, що за всі три роки існування "Донбас-Безпеки" ніхто не подав жодного позову проти Донбас-Безпеки. І жодного разу ніхто не звинуватив "Донбас Безпеку", крім якогось одного писаки десь на сторінці у Фейсбук, ані в рейдерстві, ані в некоректному відношенні, ані в чому іншому негідному учасників АТО і ветеранів цієї війни.
3. Як ви ставитесь до акції за "Велику політичну реформу" і чи критикували її публічно?;
Я критикую те, що вважаю за потрібне критикувати. Я не критикував акцію за "Велику політичну реформу" Жодного разу! Я критикував деяких організаторів цієї акції, як людей, які не мають морального права бути на таких проукраїнських заходах! Я той громадянин, який сто відсотків виступає за будь-які реформи, за зміну політичної системи. Завжди абсолютно і стовідсотково підтримував всіх, хто виступав за зміни в політиці, за зміни діючої влади, за те, щоб приходили нормальні політики. Підтримував завжди самого Міхаеля Саакашвілі, але це не означає, що я буду підтримувати все і всіх. У мене є своя думка, і ця думка стосується і направлена тільки на те, щоб в Україні відбулись справжні зміни, а не якісь фейкові, які нам часто нав’язують.
4. Брифінг з головним військовим прокурором Анатолієм Матіосом. Чи не здається Вам, що коли спікери беруть участь у спільному брифінгу, передбачається, що вони поділяють бачення та позиції один одного? Чи поділяєте Ви всі думки, які були висловлені на цьому брифінгу?
Те, що я приймав участь у брифінгу з Матіосом – не означає, що я поділяю думки Матіоса. Участь у брифінгу дала можливість висловити свою думку стосовно розслідування по Іловайську. На той момент це дало можливість ознайомитись із документами, які стосуються розслідування, і переконатись, що в цих документах зафіксовані телефонні розмови і Муженка, і Гелетея, і Назарова, що це запротокольовано і знаходиться в документах справи.
Але це абсолютно не означає, що я поділяю всі думки Матіоса, чи їх якусь певну частину. Матіос висловився з свого приводу, я висловився зі свого приводу – це не означає що ми поділяємо одні і ті ж думки!
